Об’єкт злочину  - суспільні відносини, які забезпечують ав­торитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ і організацій публічного та приватного сектора, встановле­ний (нормативно закріплений) порядок... далі

Об’єкт злочину  - суспільні відносини, які забезпечують ав­торитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ і організацій публічного та приватного сектора, встановле­ний (нормативно закріплений) порядок їх функціонування.

Ознаки предмета хабара при його пропозиції або наданні ана­логічні ознакам предмета одержання хабара, який передається і приймається. Тому детальніше про поняття предмета цього злочину див. у коментарі до ст. 368 КК. Предметом хабара може бути: майно (гроші, цінні папери, будь-які матеріальні цінності, що мають мінову вартість); право на майно (документи, що надають право на одержання майна, володіння, користування та розпорядження майном, а також документи, що надають право вимагати виконання зобов’язань майнового характеру тощо); будь-які дії майнового характеру (наприклад, передача майнових вигод або відмова від них). Предметом хабара не можуть визнаватися послуги, вигоди немайнового характеру (наприклад, позитивні статті про ту або іншу особу в засобах масової інформації). Їх отримання може розцінюватися як інша заінтересованість (некорислива) при зловживанні владою чи службовим становищем (див. ст. 364 КК).

З об’єктивної сторони пропозиція хабара полягає в конкретних діях, а саме обіцянці зацікавленої особи надати хабар службовій особі у визначений часовий термін (наприклад у недалекому майбутньому або через визначений проміжок часу тощо). Для застосування положень цієї частини ст. 369 КК необхідно чітко встановити, що мова йде не про якісь невизначені дії, а саме про конкретну пропо­зицію надання хабара. Із суб’єктивної сторони такі дії характеризуються прямим умислом.

           Способи передавання хабара:

1. передавання предмета хабара «з рук у руки»,
2. перерахування грошових коштів на поточні рахунки в банках,
3. передавання хабара у вигляді подарунка на день народження,
4. передавання у вигляді виконання ремонтних робіт без сплати,
5. надання путівки без сплати її вартості, під виглядом трудової угоди та ін.

Суб’єктом може бути фізична, осудна особа, яка досягла віку притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. ким (або через кого) пропонувався і передавався хабар службовій особі;
2. чи є одержувач хабара службовою особою;
3. за виконання (невиконання) яких юридично значущих дій пропонувалося передавання хабара (сприяння у видачі ліцензій; видача банківських кредитів або позик; допомога в несумлінній конкуренції на споживчому ринку; неприйняття заходів до правопорушників та ін.);
4. який спосіб передавання хабара було застосовано (передавання «з рук у руки»; зарахування на поточний рахунок у банку грошових сум тощо);
5. у чому виявився предмет хабара;
6. чи мало хабарництво разовий або систематичний характер;
7. у чому конкретно полягала систематична допомога (підтримка) з боку службової особи;
8. яка службова дія повинна бути виконана в інтересах хабародавця; чи є вона законною;
9. який характер взаємин хабародавця і хабарника; чи не було конфліктів;
10. чи не було вимагання хабара з боку хабарника;
11. хто визначив предмет хабара та його кількість;
12. які індивідуальні особливості предмета хабара;
13. яке коло осіб, що брало участь в одержанні, пропозиції та передаванні хабара та ін.;
14. причини і умови, що сприяли хабарництву
15. звідки відомо про передавання хабара, про факт вимагання хабара, хто це може підтвердити;
16. хабар передано чи тільки планується;
17. про яку грошову суму йдеться;
18. коли повинен бути переданий хабар, яким чином, через кого та ін.
19. коли і при яких обставинах відбулося знайомство з хабарником;
20. які склалися з ним стосунки; як довго вони знайомі;
21. які дії повинен був учинити (або не вчинювати) хабарник в інтересах хабародавця (чи інших осіб);
22. у чому полягав предмет хабара;
23. хто його визначив і яким чином;
24. в який спосіб мав бути переданий хабар;
25. чи були посередники і хто саме;
26. чи відомі інші факти хабарництва
27. які його службові функції та повноваження;
28. чи знайомий він з хабародавцем (з якого часу, хто познайомив, за яких обставин);
29. хто запропонував хабар;
30. яким чином це було зроблено;
31. які дії необхідно було вчинити (або не вчинювати);
32. чи відображувалися ці дії в документах та в яких саме;
33. в який спосіб передбачалося передавання хабара;
34. чи одержував раніше хабарі та за які дії.
35. про які порушення в діяльності хабарника (або хабородавця) йому відомо;
36. звідки він має такі відомості; що безпосередньо він чув або бачив;
37. які стосунки у нього із хабарником (хабародавцем);
38. що йому відомо про механізм передачі хабара;
39. що є предметом хабара;
40. яка систематичність передавання (одержання) хабарів;
41. чи не було вимагання хабара; що відомо про спосіб життя хабарника (хабародавця) тощо.
42. чи мало місце передавання хабара службовій особі;
43.  винність хабародавця і хабарника;
44. час, місце та спосіб передавання хабара;
45. здійснення службовою особою юридично значущої дії (або бездіяльності);
46. розмір збитку, заподіяного злочином;
47. причини і умови, що сприяли злочину та ін.
48.  спосіб передачі хабара;
49. у чому конкретно полягала систематична допомога (підтримка)
    з боку службової особи;
50. яка службова дія повинна бути виконана в інтересах хабародавця; чи є вона  законною власне кажучи;ґ
51. який характер взаємин хабародавця і хабарника; чи не
    було конфліктів;
52. причини і умови, що сприяли хабарництву.

1. допит заявника– ст. 223-227, 232 КПУ України;
2. допит хабародавця і хабарника– ст. 223-227, 232 КПУ України;
3. обшук у хабародавця і хабарника– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. огляд предмета... далі

1. допит заявника– ст. 223-227, 232 КПУ України;
2. допит хабародавця і хабарника– ст. 223-227, 232 КПУ України;
3. обшук у хабародавця і хабарника– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. огляд предмета хабара– ст. 223, 237-239 КПУ України;
5. огляд місця події– ст. 223, 237-239 КПУ України;
6. пред’явлення для впізнання – ст. 223, 228-232 КПУ України.
7. допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України
8. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. технічна експертиза документів,
2. судово-почеркознавча,
3. блок товарознавчих експертиз,
4. трасологічні експертизи,
5. експертиза матеріалів, речовин та виробів,
6. блок судово-економічних експертиз,
7. експертиза комп’ютерної техніки і програмних продуктів
8. еспертиза телекомунікаційних систем та засобів

Сліди злочину найбільш часто залишаються на предметі хабара, на магнітних носіях (звукові сліди). Крім того, сліди можуть бути залишені в документах, самі документи (незаконні розпорядження, рішення, накази та ін.),

На початковому етапі розслідування по даній категорії злочинів можливі три типові ситуації:

1) є відомості про хабарництво, що відбулося, які надійшли від органів дізнання та хабародавця;

2) має місце заява громадянина про... далі

На початковому етапі розслідування по даній категорії злочинів можливі три типові ситуації:

1) є відомості про хабарництво, що відбулося, які надійшли від органів дізнання та хабародавця;

2) має місце заява громадянина про вимагання у нього хабара та передбачуване його передавання;

3) інформацію про хабарництво одержано при розслідуванні іншого злочину.

При розслідуванні хабарництва необхідно виходити з типових версій:

1) одержання і пропозиція або давання хабара дійсно мали місце;

2) мала місце провокація хабара;

3) мала місце інша (у тому числі незлочинна) подія (наприклад, було повернуто борг);

4) службова особа виконала юридично значущу дію, хабар не одержувала, має місце обмова.