Об’єкт злочину — суспільні відносини, які забезпечують ав­торитет та нормальне функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб публічного та приватного сектора незалежно... далі

Об’єкт злочину — суспільні відносини, які забезпечують ав­торитет та нормальне функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб публічного та приватного сектора незалежно від форм власності.

Об’єктивна сторона службової недбалості виявляється у двох формах:

а)        невиконання службовою особою своїх службових обов’язків;

б)        неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків.

Особливості способів службових злочинів перебувають у тому, що вони застосовуються не як одиничні дії, а часто у вигляді продуманої системи механізмів, способів злочинної діяльності, здійснюваної протягом тривалого періоду.

Для службової недбалості характерна загальна особливість - основою їх способу є неналежне (поверхневе, несумлінне) виконання певних службових дій (розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що заподіяли фізичну, матеріальну або моральну шкоду). Мова йде про несумлінне ставлення до виконання своїх обовязків.

Приховування службової недбалості звичайно здійснюється після настання наслідків злочинної бездіяльності.

Спосіб приховуванняє:

1. фальсифікація обліку і звітності;
2. внесення змін у документи, заміна або виготовлення фіктивних документів;
3. знищення документів;
4. штатні переміщення;
5. знищення матеріальних слідів злочину тощо.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини у вигляді злочинної недбалості (службова особа не передбачає шкідливих наслідків невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків, хоча мала і могла їх передбачити) або злочинної самовпевненості (службова особа передбачає можливість настання шкідливих наслідків своєї дії або бездіяльності, але легко­важно розраховує на їх запобігання).

Суб’єкт злочину — службова особа. Детальніше про поняття « службова особа » див. у коментарі до ст. 18 і примітки до ст. 364 КК.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

1. чи мало місце порушення службовою особою обумовлених його службовим становищем обов'язків;
2. у результаті яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняється законом правам і інтересам громадян, інтересам суб'єктів економічної діяльності;
3. чи мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
4. відомості про особисті стосунки підозрюваних, що можуть бути виявлені за місцем роботи та їх проживання.
5. службовий статус особи, підозрюваної у вчиненні діяння, чи є вона службовою особою або чи виконувала вона функції, пов'язані з обслуговуванням, матеріальною відповідальністю, документообігом тощо;
6. коло й зміст службових прав і обов'язків особи, яка займає дану посаду;
7. характер, умови та особливості роботи підприємства, установи або організації, в яких вчинено злочин;
8. характер дій або бездіяльності службової особи;
9. час і місце вчинення злочину;
10. злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину;
11. фактичні дії, виконувані даною службовою особою;
12. зв'язок дій службової особи з використанням службового становища всупереч інтересам служби;
13. причинний зв'язок між діями і шкідливими наслідками, що наступили;
14. факти заподіяння шкоди діями службової особи;
15. розмір шкоди, заподіяної злочинними діями службової особи (істотну шкоду, тяжкі наслідки);
16. форма провини, мотиви і мета злочину;
17. факти і частота вчинення службових порушень (епізодичність, систематичність);
18. зв'язок з іншими злочинами (проти власності., у сфері господарської діяльності, правосуддя тощо) або корупційними діяннями або іншими правопорушеннями, пов'язаними з корупцією;
19. обставини, що обтяжують або пом'якшують провину службової особи або звільняють її від кримінальної відповідальності або підстави для притягнення до адміністративної відповідальності;
20. відомості про особу обвинуваченого;
21. обставини, що сприяли вчиненню службового злочину
22. у чому полягає факт службової недбалості;
23. чи є такий факт одиничним або має місце тривала бездіяльність;
24. чи входять у коло службових обов'язків дії, невиконання яких призвело до службової недбалості;
25. освіту, кваліфікацію і професійний досвід обвинуваченого, чи могла службова особа передбачати настання певних наслідків у результаті невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків;
26. підстави та обставини призначення на цю посаду даної особи;
27. види майна і характер заподіяного йому збитку;
28. норми природного убутку сировини, готової продукції, товарів;
29. умови їх збереження і відповідність технології збереження нормативним вимогам;
30. які наслідки службової недбалості, у чому виражається істотна шкода, заподіяна злочином;
31. кому конкретно заподіяний істотний збиток;
32. чи міг обвинувачений прийняти необхідні заходи для усунення або запобігання шкоди.

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України
3. огляд зразків продукції– ст. ... далі

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України
3. огляд зразків продукції– ст. 223, 237-239 КПУ України
4.  допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України
5. допит підозрюваних– ст. 223-227, 232 КПУ України
6. обшук– ст. 223, 234-236 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-економічних експертиз
2. судово-товарознавчих експертиз
3. криміналістична (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів)
4. почеркознавча експертиза

Типові матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов'язані зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим... далі

Типові матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов'язані зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службове підроблення, службову недбалість містяться в документах, що відбивають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про керівництво підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушення. Джерелами відомостей про обставини посадових злочинів можуть стати даної, вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачі, інші свідки, співучасники злочину.

При розслідуванні злочину висуваються версії щодо характеру і розміру шкоди, причинах шкідливих наслідків, причинних зв'язках між ними і допущеними порушеннями, ролі окремих службових осіб у вчиненні злочину. Перевіряється також версія про... далі

При розслідуванні злочину висуваються версії щодо характеру і розміру шкоди, причинах шкідливих наслідків, причинних зв'язках між ними і допущеними порушеннями, ролі окремих службових осіб у вчиненні злочину. Перевіряється також версія про те, чи не була використана ситуація, що виникла в результаті допущеної службової недбалості, для вчинення іншого злочину або його приховування.

Типові слідчі ситуації:

1. заява отримана про особу злочинця але без конкретних фактів (інформації);
2. відповідна інформація отримана в результаті розслідування іншого злочину чи оперативним шляхом