Об’єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують авторитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ та організацій публічного та приватного сектора, встанов­лений (нормативно-закріплений) порядок ... далі

Об’єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують авторитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ та організацій публічного та приватного сектора, встанов­лений (нормативно-закріплений) порядок їх функціонування. Такі діяння також можуть порушувати конституційні права і свободи громадян, демократичні принципи рівного доступу населення до отримання суспільних благ, можливість об’єктивного вирішення соціальних проблем, які в них виникають.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) перевищенні по­садовою особою влади або службових повноважень; 2) заподіяння істотної шкоди державним або суспільним інтересам або охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян або юридичних осіб; 3) наявності причинного зв’язку між перевищенням влади або службових повноважень і заподіяною шкодою.

Перевищення може мати де-кілька форм:

1. вчинення дій, що належать до повноважень іншої особи, яка за своїм соціальним статусом вище, але працює в іншому відомстві;
2. дії вчиняються одноособово, проте мають вчинятися колегіально;
3. дияння можна вчиняти за особливим дозволом і в особливому порядку, але вчиняються без додержання таких умов;
4. ніхто не може вчиняти такі дії, заборонено законом.

Способи можна поділити на такі, що супроводжувались насильством або погрозою застосування такого насильства; застосуванням зброї чи спеціальних засобів.

Спосіб приховування є: фальсифікація обліку і звітності; внесення змін у документи, заміна або виготовлення фіктивних документів; знищення документів; штатні переміщення; знищення матеріальних слідів злочину тощо.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умис­лом. Ставлення суб’єкта до наслідків злочину може бути як умис­ним, так і необережним. Винний усвідомлює, що дії, чинені ним, явно виходять за межі прав і повноважень, наданих йому законом або іншими нормативними актами, і бажає їх вчинити.

Мотив, яким керувався винний при здійсненні цього злочину (помста, вигода, кар’єризм) на кваліфікацію його діянь не впливає.

Суб’єктом перевищення влади або службових повноважень визнається тільки службова особа. Суб’єктом цього злочину може бути лише службова особа.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

д) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину

1. чи мало місце порушення службовою особою обумовлених його службовим становищем обов'язків;
2. у результаті яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняється законом правам і інтересам громадян, інтересам суб'єктів економічної діяльності;
3. чи мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
4. відомості про особисті стосунки підозрюваних, що можуть бути виявлені за місцем роботи та їх проживання.
5. службовий статус особи, підозрюваної у вчиненні діяння, чи є вона службовою особою або чи виконувала вона функції, пов'язані з обслуговуванням, матеріальною відповідальністю, документообігом тощо;
6. коло й зміст службових прав і обов'язків особи, яка займає дану посаду;
7. характер, умови та особливості роботи підприємства, установи або організації, в яких вчинено злочин;
8. характер дій або бездіяльності службової особи;
9. час і місце вчинення злочину;
10. злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину;
11. фактичні дії, виконувані даною службовою особою;
12. зв'язок дій службової особи з використанням службового становища всупереч інтересам служби;
13. причинний зв'язок між діями і шкідливими наслідками, що наступили;
14. факти заподіяння шкоди діями службової особи;
15. розмір шкоди, заподіяної злочинними діями службової особи (істотну шкоду, тяжкі наслідки);
16. форма провини, мотиви і мета злочину;
17. способи вчинення злочину;
18. факти і частота вчинення службових порушень (епізодичність, систематичність);
19. зв'язок з іншими злочинами (проти власності., у сфері господарської діяльності, правосуддя тощо) або корупційними діяннями або іншими правопорушеннями, пов'язаними з корупцією;
20. обставини, що обтяжують або пом'якшують провину службової особи або звільняють її від кримінальної відповідальності або підстави для притягнення до адміністративної відповідальності;
21. відомості про особу обвинуваченого;
22. обставини, що сприяли вчиненню службового злочину
23. чи усвідомлювала службова особа, що виходить за межі своїх повноважень;
24. чи не пов'язане зловживання з порушенням службової, фінансової, технологічної дисципліни;
25. як реагували вищестоящі структури на факти зловживань, сигнали про ці факти.

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України
3. огляд зразків продукції– ст. ... далі

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України
3. огляд зразків продукції– ст. 223, 237-239 КПУ України
4.  допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України
5. допит підозрюваних– ст. 223-227, 232 КПУ України
6. обшук– ст. 223, 234-236 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-економічних експертиз
2. судово-товарознавчих експертиз
3. криміналістична (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів).
4. експертизи зброї та слідів і обставин її вікористання
5. комплексна експертиза (наприклад, психологічна -психіатрична тощо).

Сліди злочину пов'язані зі способами їх вчинення і приховування та як правило містяться в документах. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службове підроблення, службову недбалість містяться в... далі

Сліди злочину пов'язані зі способами їх вчинення і приховування та як правило містяться в документах. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службове підроблення, службову недбалість містяться в документах, що відбивають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про керівництво підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушення. Джерелами відомостей про обставини посадових злочинів можуть стати даної, вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачі, інші свідки, співучасники злочину.

Типовими версіями є (можуть також бути висунені версії за особою злочинця, мотивом вчинення, способом вчинення):

1. має місце перевищення влади або службових обовязків;
2. має місце вчинення іншого злочину.

Типовими версіями є (можуть також бути висунені версії за особою злочинця, мотивом вчинення, способом вчинення):

1. має місце перевищення влади або службових обовязків;
2. має місце вчинення іншого злочину.