Об’єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують авторитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ та організацій публічного та приватного сектора, встановлений (нормативно-закріплений) порядок їх... далі

Об’єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують авторитет та порядок здійснення державної служби, цілі і завдання установ та організацій публічного та приватного сектора, встановлений (нормативно-закріплений) порядок їх функціонування.

З об’єктивної сторони злочин полягає у:

1) зловживанні владою або

2) зловживанні службовим становищем.

Особливості способів службових злочинів перебувають у тому, що вони застосовуються не як одиничні дії, а часто у вигляді продуманої системи механізмів, способів злочинної діяльності, здійснюваної протягом тривалого періоду. Для посадових злочинів (за винятком службової недбалості) характерна загальна особливість - основою їх способу є навмисне виконання або невиконання певних службових дій у вигляді: розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що заподіяли фізичну, матеріальну або моральну шкоду.

Дії службових осіб, спрямовані на вчинення і приховання злочинів, можуть не збігатися по суб'єкту у випадках, коли приховування здійснюється не виконавцем, а іншими зацікавленими особами. Дії по вчиненню і приховуванню злочину можуть не збігатися і за задумом, коли необхідність маскування виникла в зв'язку з непередбаченими обставинами, зміною обстановки.

Спосіб приховування службових злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної за єдиним задумом. Це характерно в основному для хабарництва і службових зловживань, оскільки спосіб приховування їх заздалегідь передбачається.

Способами приховування є:

фальсифікація обліку і звітності;

внесення змін у документи, заміна або виготовлення фіктивних документів;

знищення документів;

штатні переміщення;

знищення матеріальних слідів злочину тощо.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Службова особа усвідомлює, що, роблячи зазначені дії (діяння) або бездіяльність, вона використовує своє службове становище всупереч інтересам служби і бажає цього. Стосовно наслідків — за­подіяння значного збитку інтересам окремих громадян, інтересам державних або суспільних підприємств, установ або організацій — психічне ставлення службової особи може бути як умисним, так і необережним.

Під корисливим мотивом необхідно розуміти прагнення до неза­конної матеріальної вигоди (отримання майна або придбання права на нього, звільнення від особистих матеріальних витрат тощо).

Під іншою особистою зацікавленістю слід розуміти різну мотива­цію, яка спонукає до вчинення цього злочину: наприклад, помста, заздрість, кар’єризм та ін.

Суб’єктом такого злочину може бути лише службова особа. У ч. 1 примітки до коментованої статті вказується, що службовими, відповідно до положень цієї статті, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або ви­конують такі функції за спеціальними повноваженнями, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, орга­ном місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи пов­новажною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

         г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. чи мало місце порушення службовою особою обумовлених його службовим становищем обов'язків;
2. у результаті яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняється законом правам і інтересам громадян, інтересам суб'єктів економічної діяльності;
3. чи мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
4. відомості про особисті стосунки підозрюваних, що можуть бути виявлені за місцем роботи та їх проживання.
5. службовий статус особи, підозрюваної у вчиненні діяння, чи є вона службовою особою або чи виконувала вона функції, пов'язані з обслуговуванням, матеріальною відповідальністю, документообігом тощо;
6. коло й зміст службових прав і обов'язків особи, яка займає дану посаду;
7. характер, умови та особливості роботи підприємства, установи або організації, в яких вчинено злочин;
8. характер дій або бездіяльності службової особи;
9. час і місце вчинення злочину;
10. злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину;
11. фактичні дії, виконувані даною службовою особою;
12. зв'язок дій службової особи з використанням службового становища всупереч інтересам служби;
13. причинний зв'язок між діями і шкідливими наслідками, що наступили;
14. факти заподіяння шкоди діями службової особи;
15. розмір шкоди, заподіяної злочинними діями службової особи (істотну шкоду, тяжкі наслідки);
16. форма провини, мотиви і мета злочину;
17. факти і частота вчинення службових порушень (епізодичність, систематичність);
18. зв'язок з іншими злочинами (проти власності., у сфері господарської діяльності, правосуддя тощо) або корупційними діяннями або іншими правопорушеннями, пов'язаними з корупцією;
19. обставини, що обтяжують або пом'якшують провину службової особи або звільняють її від кримінальної відповідальності або підстави для притягнення до адміністративної відповідальності;
20. відомості про особу обвинуваченого;
21. обставини, що сприяли вчиненню службового злочину.

З'ясування перерахованих обставин уточнюється при розслідуванні конкретних службових злочинів.

Типові слідчі (розшукові) дії:

1. огляд документів – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. допит підозрюваного– ст. 223-227, 232 КПУ України
... далі

Типові слідчі (розшукові) дії:

1. огляд документів – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. допит підозрюваного– ст. 223-227, 232 КПУ України
4. Тимчасовий досту до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. почеркознавча експертиза
2. технічної експертизи документів
3. блок судово-економічних експертиз

Типові матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов'язані зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим... далі

Типові матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов'язані зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службове підроблення, службову недбалість містяться в документах, що відбивають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про керівництво підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушення. Джерелами відомостей про обставини посадових злочинів можуть стати даної, вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачі, інші свідки, співучасники злочину.

Типові слідчі ситуації:

1. заява отримана про особу злочинця але без конкретних фактів (інформації);
2. відповідна інформація отримана в результаті розслідування іншого злочину чи оперативним... далі

Типові слідчі ситуації:

1. заява отримана про особу злочинця але без конкретних фактів (інформації);
2. відповідна інформація отримана в результаті розслідування іншого злочину чи оперативним шляхом

Типові версії (можуть також бути за особою чи мотивами):

1. факт зловживання мав місце;
2. зловживання не було, а мав місце інший злочин