Об’єкт коментованого злочину — пожежна безпека, тобто стан захищеності особи, майна, суспільства і держави від пожеж.

Додатковий об’єкт — життя, здоров’я людини, а також власність.

Об’єкт коментованого злочину — пожежна безпека, тобто стан захищеності особи, майна, суспільства і держави від пожеж.

Додатковий об’єкт — життя, здоров’я людини, а також власність.

Об’єктивна сторона злочину характеризується такими обов’яз­ковими ознаками:

1)діянням (дія або бездіяльність), що втілилося в порушенні правил пожежної безпеки;

2)суспільно небезпечними наслідками, що настали, у вигляді пожежі, шкоди здоров’ю людей, майнової шкоди, загибелі людей або особливо великої матеріальної шкоди;

3) причинним зв’язком між учиненим діянням і наслідками, що настали. Злочин вважається закінченим у момент заподіяння шкоди здоров’ю або майновому збитку у великих розмірах.

Виникнення пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки найбільш часто трапляються через необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації освітлювальних, опалювальних, нагрівальних приладів та іншого обладнання, утримання електропроводки або проведення пожежонебезпечних робіт, неналежне зберігання, перевезення, транспортування легкозаймистих та вибухонебезпечних матеріалів чи речовин та ін. У разі, коли пожежа виникла через природні причини (удар блискавки, вплив сонячних променів тощо), необхідно також перевіряти дотримання відповідальними особами встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, виконання необхідних профілактичних заходів. Недотримання певних вимог пожежної безпеки тією чи іншою особою може знаходитися у причинному зв’язку з пожежою, що сталася. 

Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність протипожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується зміша­ною (подвійною) формою вини, тобто винний до порушення правил пожежної безпеки ставиться умисно або з необережності, а до на­слідків, що настали, тільки з необережності.

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла шістнад­цятирічного віку і на якій лежить обов’язок дотримання правил пожежної безпеки, незалежно від посади або службового становища.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

1. спосіб вчинення і використані засоби;
2. об'єкти;
3. винну особу; або співучасників;
4. мотиви і мету;
5. чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;
6. наслідки;
7. матеріальну шкоду;
8. причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.
9. які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотримані), в яких діях це виявилось;
10. причинний зв'язок між діями і виникненням пожежі;
11. наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров'ю людей тощо);
12. що являє собою об’єкт, де сталася пожежа (виробничий цех, сховище, багатоквартирний будинок, підземна споруда, лісовий масив та ін.);
13. яким чином характеризується цей об’єкт (де він знаходиться, його територіальна поширеність, особливості конструкції та використовуваних механізмів, який режим роботи об’єкта, яким чином він охоронявся, чи були на об’єкті засоби пожежогасіння і які саме, чи змінювалася обстановка на об’єкті, в який спосіб і ким);
14. де саме відбулася пожежа, в якому місці виник осередок пожежі, скільки було осередків пожежі, чи відобразився «осередковий конус» і де саме; який напрямок розповсюдження вогню;
15. в який час розпочалася пожежа і скільки часу вона продовжувалася;
16. при яких умовах відбувалася пожежа (кліматичні, погодні умови), що сприяло розповсюдженню полум’я;
17. що є безпосередньою причиною пожежі;
18. наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) певних осіб і виникненням пожежі;
19. що саме згоріло (майно, інші предмети), чи є людські жертви; яку шкоду спричинено пожежою;
20. хто вчинив пожежу (підпал) або хто причетний до вчинення пожежі;
21. які саме вимоги пожежної безпеки порушені; чи є ці порушення причиною пожежі;
22. що є причиною порушення протипожежної безпеки; хто є відповідальним за додержання правил, норм та стандартів протипожежної безпеки на підприємстві, установі чи організації;
23. чи можливо було своєчасно припинити пожежу;
24. які мотиви і цілі вчинення підпалу;
25. яка майнова шкода спричинена внаслідок пожежі;
26. які обставини впливають на ступінь тяжкості злочину (загибель людей, заподіяння тяжких  або інших тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, залишення людей без житла, припинення роботи підприємства, певні екологічні наслідки тощо);
27. причини та умови, що сприяли виникненню пожежі. Зокрема, це стосується розташування об’єкта; його форми, розмірів (довжина, ширина, висота); взаємного розташування суміжних з ним об’єктів, будинків, будівель; підступів і проїздів до об’єкта; результатів огляду території, що оточує місце пожежі.
28. де знаходився осередок пожежі;
29. якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі;
30. скільки часу тривала пожежа;
31. чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об’єкта;
32. чи можливе самозапалювання даних речовин (матеріалів) за певних умов конкретного випадку;
33. яка температура горіння даних матеріалів;
34. чи відповідав стан об’єкта вимогам правил пожежної безпеки; якщо не відповідав, то чи вплинуло недотримання цих правил на виникнення і розвиток пожежі;
35. чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо);
36. що було первинним: пожежа чи вибух;
37. з якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій;
38. чи належним чином використовувалася протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі.
39. що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце й час виникнення пожежі, колір полум'я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);
40. що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);
41. що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).
42. джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;
43. технічні причини пожежі;
44. несправність протипожежної техніки і причини її виникнення,
45. чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);
46. чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов; д) чи не було короткого замикання;
47. чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади;
48. чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;
49. які пожежо-небезпечні властивості має та чи інша речовина;
50. чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт;
51. причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.
52. чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального;
53. чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин;
54. що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків;
55. що являє собою вміст вогнища пожежі;
56. чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах;
57. місце виявлення трупа;
58. чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на речовину, вилучену під час обшуку у підозрюваного.

1. огляд місця пожежі– ст. 223, 237-239 КПУ України
2. допит свідків та потерпілих– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. обшуки у підозрюваних осіб– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. освідування особи... далі

1. огляд місця пожежі– ст. 223, 237-239 КПУ України
2. допит свідків та потерпілих– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. обшуки у підозрюваних осіб– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. освідування особи – ст. 223,  241 КПУ України;
5. слідчий експеримент– ст. 223, 240 КПУ України;
6. тимчасовий досту до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6;  ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. пожежно-технічна експертиза,
2. судово-медична експертиза,
3. будівельно-технічна,
4. експертиза з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці
5. експертиза матеріалів, речовин та виробів (експертиза металів і сплавів, експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів),
6. товарознавчі експертизи
7. криміналістичні (трасологічна, дактилоскопічна, експертиза цілого за частинами тощо). 

1) сліди дії вогню (залишки матеріалів, що згоріли, обгорілі трупи, задимлені конструкції, попіл, сліди кіптяви, «осередковий конус», сліди плавлення і деформації тих чи інших предметів тощо);

2) сліди гасіння пожежі... далі

1) сліди дії вогню (залишки матеріалів, що згоріли, обгорілі трупи, задимлені конструкції, попіл, сліди кіптяви, «осередковий конус», сліди плавлення і деформації тих чи інших предметів тощо);

2) сліди гасіння пожежі (зруйновані перепони, розбиті вікна, наявність значної кількості води, піни);

3) сліди підпалу (пляшки із під пальної речовини, каністри, обгорілі залишки свічок, ганчір’я, певні пристрої для запалювання тощо);

4) сліди порушення вимог пожежної безпеки (наявність опалювальних, освітлювальних та нагрівальних приладів, не обладнаних протипожежним захистом, відсутність протипожежної сигналізації, наявність порушень щодо будівельних конструкцій, відсутність інвентарю для гасіння пожежі тощо).

Окрім того, важливе криміналістичне значення мають сліди, які характеризують місце осередку пожежі (або декількох осередків); сліди, які суперечать умовам самозаймання; сліди, які залишаються на особі підпалювача.

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування підпалів та злочинних порушень вимог пожежної безпеки такі: 1) є достатні відомості про факт пожежі та характер її передбачуваних причин, є певні дані про наслідки, особу, яка вчинила злочин... далі

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування підпалів та злочинних порушень вимог пожежної безпеки такі: 1) є достатні відомості про факт пожежі та характер її передбачуваних причин, є певні дані про наслідки, особу, яка вчинила злочин установлено; 2) є достатні відомості про факт пожежі та характер її передбачуваних причин, є певні дані про наслідки, особу, яка вчинила злочин (або причетну до злочину особу) невстановлено; 3) є достатні відомості про факт пожежі та характер її передбачуваних причин, дані про наслідки відсутні, особу, яка вчинила злочин невстановлено; 4) є поверхневі відомості про факт пожежі, відсутня інформація про причини пожежі, її наслідки та особу, яка її вчинила.

Типові загальні версії при розслідування підпалів та злочинних порушень вимог пожежної безпеки: 1) має місце підпал; 2) має місце порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 3) має місце самозаймання речовин або матеріалів; 4) пожежа виникла внаслідок необережного поводження з вогнем; 5) мають місце природні явища, які викликали пожежу; 6) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;