Об’єктом розглянутого складу злочину є громадська безпека. Додатковими об’єктами можуть бути нормальна діяльність підпри­ємств, установ, організацій, а також життя і здоров’я громадян.

На території України,... далі

Об’єктом розглянутого складу злочину є громадська безпека. Додатковими об’єктами можуть бути нормальна діяльність підпри­ємств, установ, організацій, а також життя і здоров’я громадян.

На території України, відповідно до чинного законодавства, існу­ють такі воєнізовані формування: Збройні Сили України; Служба безпеки України;  підрозділи МВС України; Прикордонні вій­ська України; Державна податкова служба України та інші, які передбачені діючим законодавством України.

Об’єктивна сторона злочину полягає у створенні не перед­бачених законодавством воєнізованих чи збройних формувань або активна участь у діяльності таких формувань чи груп (ч.ч. 1 і 2 ст. 260 КК).

До способів вчинення відносяться наступні дії:

створення не перед­бачених законодавством воєнізовані чи збройні формування;

вербування осіб для участі в таких формуваннях;

керівництво такою організацією;

участь в таких формуваннях;

Спосіб вчинення злочину може бути диференційований за об’єктом (підприємства, установи, організації; окремих осіб; легковий і вантажний автомобільний транспорт; поїзди залізничного транспорту; авіаційний транспорт, морські і річкові судна; квартири, будинки, дачі).

Готування може полягати у підборі учасників таких формувань, розподіл ролей, підшукування матеріальних коштів або шляхів фінансування, вербування нових членів, розробка або участь у розробці планів і участь у їх реалізації, підшукання зброї та боєприпасів та вибухівки, визначення  об’єкту нападу (місце розташування підприємства, установи, організації,  режиму його роботи, стану охорони, захисту), підшуканні засобів маскування та транспорту, навчання та тренування учасників такого формування та ін.

Приховання полягає у: маскуванні транспортних засобів, учасників формування, вбивство свідків, знищення інших доказів та документів, знищення або приховання зброї та боєприпасів та ін.З суб’єктивної сторони злочин характеризується умисною формою вини. Мета злочину — вирішення будь-яких політичних завдань шляхом застосування збройної сили.

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа з 16-річного віку. У разі участі в таких нападах осіб віком з 14-ти років кримінальна відпові­дальність настає за злочини, закріплені в ч. 2 ст. 22 КК, які ці особи вчинили або брали участь у їх вчиненні.

Звільняється від кримінальної відповідальності учасник воєні­зованого або збройного формування або групи, який добровільно вийшов із такого формування або групи і повідомив про існування формування органам державної влади або місцевого самоврядування (ч. 6 ст. 260 КК).

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. організованість і стійкість (наявність ієрархії формування; її склад; планування злочинної діяльності; стабільність складу; підтримання дисципліни; існування певних правил поведінки);
2.  лідерство у створенні не перед­бачених законодавством воєнізовані чи збройні формування; у кого найбільший вийськовий чи злочинний досвід);
3.  взаємодія з владними структурами; чи існу­вали зв'язки із працівниками правоохоронних органів; хто в групі відповідав за зв'язки із працівниками владних структур; які засоби використовувалися для корумповування службових осіб та ін.);
4. коло активних учасників не перед­бачених законодавством воєнізованих чи збройних формувань;
5. визначення напрямків діяльності зазначених формувань;
6.  причини і умови, що сприяли створенню зазначених формувань;
7. визначення шляхів фінансування формування;
8. визначення шляхів поставки зброї, боєприпасів та вибухових речовин (у кого і де придбана зброя, скільки одиниць, якого типу і виду, із якою метою придбана, де зберігається, чи застосовувалася раніше для нападів);
9. чи мали місце напади на підприємства, установи, організації або на окремих осіб (характер нападів, їх кількість, наслідки тощо);
10. який спосіб нападів (використання фізичного або психічного насильства, створення небезпеки негайного насильства, знищення майна, погроза життю багатьох людей та ін.);
11. де, коли і за яких обставин був учинений напад (в якому місці, на який об’єкт, в який час доби, в який період, чи охоронявся об’єкт, чи використовувалася сигналізація, чи порушені умови перевезення і доставляння грошей, валютних цінностей та ін.);
12. хто нападав (кількість злочинців, їх вік, соціально-психологічна характеристика, наявність судимості, ставлення до вчиненого злочину та ін.);
13. чи були формування озброєними (чи застосовувалася вогнепальна, холодна зброя або зброя вибухової дії; який її тип і вид; промислового чи кустарного виробництва, типова чи атипова; скільки одиниць зброє має злочинна група; чи були інформовані в процесі нападу (його підготування) про наявну зброю та її призначення всі члени банди та ін.);
14. які засоби маскування застосовували злочинці;
15. у чому виявилося застосування насильства;
16. час, місце де учасники такого формування навчались та тренувались;
17. хто саме приймав участь у підготовці учасників такого формування;
18. шляхи фінансування такої підготовки учасників;
19. встановлення участі таких осіб у воєних конфліктах, особистого досвіду
20. кількість постраждалих чи загиблих від дій таких формувань (особисті дані);
21. яку саме зброю застосовували учасники такого формування;
22. час на який було паралізована установа чи організація, підприємство;
23. які тяжкі наслідки спричинено державі, установам чи організаціям та окремим громадянам від діяльності такого формування та ін.

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події – ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення для впізнання – ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків – ст. 223-227, 232 КПУ України;

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події – ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення для впізнання – ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків – ст. 223-227, 232 КПУ України;

4) допит підозрюваних осіб – ст. 223-227, 232 КПУ України;

5) обшук у підозрюваних осіб – ст. 223, 234-236 КПУ України;

6) огляд зброї та інших предметів – ст. 223, 237-239 КПУ України;

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6; ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. блок криміналістичних експертих (трасологічні експертизи),
2. експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)
3. експертизи вибухових пристроїв
4. судово-психіатрична,
5. судово-психологічна,
6. експертизи зброї та слідів і обставин її вікористання

Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори; документи (нотатки та ін.); розшукувані особи та особи, яких переховують у тих чи інших місцях.

Особливу увагу необхідно звертати на мікрооб’єкти, волокна тканин, ... далі

Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори; документи (нотатки та ін.); розшукувані особи та особи, яких переховують у тих чи інших місцях.

Особливу увагу необхідно звертати на мікрооб’єкти, волокна тканин, волосся, запахові сліди та ін.

Сліди застосування вогнепальної зброї або дій вибухових пристроїв, сліди крові, сліди знарядь злому, сліди нанесення тілесних ушкоджень, сліди транспортних засобів та ін.

Типові версії можуть бути висунені за особою злочинця; метою створення та способом вчинення.

1) злочинці затримані в момент нападу;

2) злочинці зникли з місця вчинення злочину, але є особи, які можуть повідомити інформацію про ... далі

Типові версії можуть бути висунені за особою злочинця; метою створення та способом вчинення.

1) злочинці затримані в момент нападу;

2) злочинці зникли з місця вчинення злочину, але є особи, які можуть повідомити інформацію про осіб, які нападали;

3) злочинці зникли з місця вчинення злочину і відсутні особи, які могли б повідомити потрібну інформацію;

4) напад учинено членами бандитського угруповання;

5) має місце створення такого формування;

6) має місце створення злочинної організації;

Типові слідчі ситуації:

1. факт створення формуванн встановлений, але організатор, канали фінансування, кількість учасників не виявлені;
2. факт створення формування встановлений, відомі учасники, але невидоми канали фінансування;
3. факт створення формування встановлений, є інформація про учасників, канали фінансування.