Тероризм – багато об’єктний злочин. Він загрожує громадській безпеці, нормальному функціонуванню органів державної влади, а також життю, здоров'ю громадян. Як правило, терористичний акт спрямований на невизначене коло осіб або на... далі

Тероризм – багато об’єктний злочин. Він загрожує громадській безпеці, нормальному функціонуванню органів державної влади, а також життю, здоров'ю громадян. Як правило, терористичний акт спрямований на невизначене коло осіб або на конкретних службових осіб і органи влади.

Об’єктивна сторона злочину полягає в таких формах:

- застосування зброї (вбивство або погроза вчинити вбивство);

-вчинення вибухів, підпалів, затоплення, обвалів та інших дій, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, завдають знач­ної матеріальної шкоди, нанесення тілесних ушкоджень значній кількості потерпілих, руйнування важливих народногосподарських або культурних об’єктів та ін.

Способи вчинення:

1. способи безпосереднього вчинення терорестичного акту: застосування зброї, вибух, підпал, затоплення, руйнування, псування споруджень, захоплення автотранспорту,
2. способи висловлення погрози вчинення терорестичного акту: безпосередня та опосередкована передача

Підготовка складається з таких прийомів:

1. виникнення задуму;
2.  створення угрупування;
3. відшукування й залучення осіб;
4.  придбання необхідних предметів, речей, вибухівки та інших знарядь вчинення;
5.  детальна розробка плану підготовки та вчинення;
6.  планування приховання злочину

Прихованням є наступні дії:

1. залучення міні мальної кількості людей;
2. маскування підготовчих дій;
3. вибір часу, місця, які унеможливлюють запобіганню у вчиненні злочину;
4.  маскування вибухових речовин та пристроїв;

Приховання при висловленні погроз вчинення складається з таких прийомів:

1. передача погроз або вимог із використання технічних засобів;
2. відтворення погроз, раніше записаних на аудіо- та відеоплівку;
3. передача анонімних погроз;
4. заміна голосу та рис зовнішності при висловленні погроз; монтаж відеозапису;
5. передача погроз із використанням листів, записок;
6. приховування місця й часу вчинення передбачуваного терорестичного акту

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу і спеціальною метою: порушення громадської безпе­ки, залякування населення, провокування військового конфлікту, міжнародні ускладнення, або домогтися бажаного рішення органів державної влади чи посадових осіб, об’єднань громадян або юридичних осіб, або привернути увагу громадськості до певних політичних або релігійних поглядів терориста.

Суб'єкт злочину загальний - -особа, що досягла 16-річного віку

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. подія злочину (час, місце, спосіб);
2. обставини, які характеризують особу злочинця;
3. виновність особи злочинця, форма його вини та мотиви;
4. характер та розмір шкоди;
5. обставини, які виключають відповідальність за вчинений злочин;
6. обставини, які помякшують чи отягчають відповідальність;
7. обставини, які підтверджують, що майно набуте злочинним шляхом;
8. обсставини, які сприяють вчиненню злочину;
9. кількість злочинців;
10. професійні навички та вміння;
11. особа потерпілого (жертви злочину);
12. факт знайомства особи злочинця та жертв;
13. вид та обсяг використаної зброї чи вибухівки;
14. чи мав місце захват заложників;
15. технічна оснащеність терористів;
16. шляхи фінансування (країна, особа, юридичні особи, організації та ін);
17. причини знаходження на місці події;
18. встановлення звязків з кримінальним світом;
19. встановлення психічного стану підозрюваного;
20. яким чином розподілялись ролі злочинців;
21. кто приймав участь у плануванні злочину;
22. які засоби використовувались;
23. чи мала місце винагорода, в якій кількості;
24. способи отрримання винагороди,  характер  фінансових операцій;
25. розмір та характер залучених коштів до виконання терористичного акту;

1. допит підозрюваних осіб– ст. 223-227, 232 КПУ України;
2. допит потерпілих– ст. 223-227, 232 КПУ України;
3. обшук– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. предявлення для впізнання– ст. 223,... далі

1. допит підозрюваних осіб– ст. 223-227, 232 КПУ України;
2. допит потерпілих– ст. 223-227, 232 КПУ України;
3. обшук– ст. 223, 234-236 КПУ України;
4. предявлення для впізнання– ст. 223, 228-232 КПУ України;
5. огляд трупа– ст. 223, 237-239 КПУ України;
6. огляд речей– ст. 223, 237-239 КПУ України;
7. огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України;

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6;  ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-медична;
2. експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)
3. експертизи вибухових пристроїв
4. військова;
5. трасологічні експертизи
6. інженерно-транспортні експертизи
7. лінгвістична експертиза мовлення;
8. почеркознавча;
9. пожежно-технічна;
10. судово-психіатрична;

1. сліди автотранспорта (шин, краски, гальмування);
2. сліди спостерігання (опалки сигарет, відбитки пальців рук, взуття, потожирові сліди, мікрочастинки);
3. сліди застосування зброї (гільзи, порох);
4. сліди отходу... далі

1. сліди автотранспорта (шин, краски, гальмування);
2. сліди спостерігання (опалки сигарет, відбитки пальців рук, взуття, потожирові сліди, мікрочастинки);
3. сліди застосування зброї (гільзи, порох);
4. сліди отходу терористів (потожирові сліди, мікрочастинки, крові);
5. сліди перебування заложників (крові, речі);
6. сліди діяльності терористтів (холодна та вогнепальна зброя, крові, інших біологічних слідів)
7. сліди виготовлення заряду та засобив пі дривання вибухових речовин;
8. сліди транспортування
9. сліди вибуху, підпалу та ін.;

Типовими версіями є:

1. мав місце терористичний акт;
2. мало місце інсценування;
3. відбулась аварія, катастрофа;
4. здійснено вибух, підпал
5. встановлений факт... далі

Типовими версіями є:

1. мав місце терористичний акт;
2. мало місце інсценування;
3. відбулась аварія, катастрофа;
4. здійснено вибух, підпал
5. встановлений факт умисного спричинення шкоди особам, проте мета та терорестичний характер злочину не явний;
6. встановлена особа, що сприяла терорестичній діяльності;
7. злочин вчинений однією особою;
8. злочин вчинено терорестичною організацією (незаконим озброєним формуванням, терорестичним співтовариством);
9. злочин вчинено за участю транснаціональною терорестичною організацією;
10. злочин вчинено за користним, особистими, політичними мотивами;

Типовими слідчими ситуаціями є:

1. обстановка місця події частково або повністю збереглась;
2. обстановка місця події не збереглась;
3. особа, підозрювана у вчиненні загинула, особа її відома;
4. особа, підозрювана у вчиненні загинула, особа її невідома;
5. особа, підозрювана у вчиненні не затримана, однак є інформація що дозволяє її розшукати;
6. особа, підозрювана у вчиненні не затримана, відомостей про її особистість немає;
7. особа, підозрювана у вчиненні затримана на місці злочину або після його вчинення;