Об’єкт злочину — безпека держави у сфері за­безпечення правопорядку. Додатковий об’єкт — власність, життя і здоров’я, свобода і гідність громадян та ін.

З об’єктивної сторони злочин полягає в... далі

Об’єкт злочину — безпека держави у сфері за­безпечення правопорядку. Додатковий об’єкт — власність, життя і здоров’я, свобода і гідність громадян та ін.

З об’єктивної сторони злочин полягає в трьох формах: організація збройної банди; участь у такій банді; участь у чинених бандою нападах.

Способи готування полягають у вивченні:

1. об’єкту нападу: місце розташування підприємства, установи, організації;
2. режиму його роботи;
3. процесу руху грошових або матеріальних коштів;
4. стану охорони, захисту, засобів зв’язку тощо.
5. аналізується наявність і склад можливих очевидців
6. спосібу життя цієї людини, режиму дня, умов охорони квартири або будинку, наявність і склад можливих очевидців
7. складання плану злочинних дій
8. розподіл ролей учасників
9. підшуканні зброї, засобів маскування, транспорту,
10. визначенні порядку відходу з місця злочину

Спосіб учинення злочину можуть бути диференційовані за різноманітними ознаками. Так, вони можуть бути поділені на види залежно від а) об’єктів (підприємства, установи, організації; окремих осіб; легковий і вантажний автомобільний транспорт; поїзди залізничного транспорту; авіаційний транспорт, морські і річкові судна; квартири, будинки, дачі); б) цілей (користі; помсти; з’ясування стосунків; задоволення тих або інших вимог, а саме для забезпечення перельоту в іншу країну, звільнення заарештованих тощо).

Бандитизм має місце при вчиненні хоча б однієї з таких дій: а) організації озброєної банди; б) участі в такій банді; в) участі в нападі, вчиненому бандою. Бандитський напад може мати зовнішні ознаки таких злочинів, як посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), диверсія (ст. 113 КК), розбій (ст. 187 КК), вимагання (ст. 189 КК, крім випадків, коли воно поєднане з погрозою застосування насильства в майбутньому), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), умисне вбивство (ст. 115 КК), умисне заподіяння тілесних ушкоджень (ст.ст. 121, 122, 123, 124, 125 КК), побої і мордування (ст. 126 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 КК), захоплення заручників (ст. 147 КК), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК), погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК), погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК), захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341 КК), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу

Дії з приховування злочину можуть полягати:

а) у знищенні слідів, знищення знаряддь і засобів вчинення злочину, спотворенни або знищенни трупів, знищують або ховають одяг або взуття, в якому відбувався злочин, змінюють свій зовнішній вигляд;

б) в укритті предметів – речових доказів;

в) у маскуванні окремих слідів і об’єктів (надівають маски або капронові панчохи на голову або на обличчя, використовують перуки або штучні вуса);

г) у фальсифікації документів.

Із суб’єктивної сторони злочин характеризується виною у формі прямого умислу і спеціальною метою — вчиненням нападів на підприємства, установи, організації або на окремих осіб.

Злочини, чинені бандою, за загальним правилом не вимагають додаткової кваліфікації за іншими статтями КК, крім умисного вбивства, що утворює сукупність злочинів, передбачених ст.ст. 257 і 115 КК.

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа з 14-річного віку (ч. 2 ст. 22 КК).

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

д) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину

1. чи мали місце напади на підприємства, установи, організації або на окремих осіб (характер нападів, їх кількість, наслідки тощо);
2. який спосіб нападів (використання фізичного або психічного насильства, створення небезпеки негайного насильства, знищення майна, погроза життю багатьох людей та ін.);
3. де, коли і за яких обставин був учинений напад (в якому місці, на який об’єкт, в який час доби, в який період, чи охоронявся об’єкт, чи використовувалася сигналізація, чи порушені умови перевезення і доставляння грошей, валютних цінностей та ін.);
4. хто нападав (кількість злочинців, їх вік, соціально-психологічна характеристика, наявність судимості, ставлення до вчиненого злочину та ін.);
5. чи була злочинна група стійкою (наявність тісного зв’язку між учасниками злочинної групи, спільність дій, єдність наміру, розподіл ролей, наявність злочинних звичаїв і традицій та ін.);
6. яка мета і мотив нападів (заволодіння зброєю, звільнення заарештованих або засуджених, забезпечення перельоту в іншу країну і вимоги викупу, вимагання, з’ясування стосунків, корисливі мотиви, помста тощо);
7. в якій саме формі особа вчинила бандитизм
8. обставини місця: а) місце розташування бандитського формування (місце базування); б) місце розроблення плану дій; в) місце збереження зброї;
   г) місце збереження предметів, здобутих злочинним шляхом; ґ) місце збуту, реалізації, вилучених злочинцями предметів; д) місце тренування бандитів та ін.
9. скільки було злочинців, який вони мали вигляд, які їх прикмети;
10. чи застосовувалося насильство та погрози;
11. чи було здійснено опір злочинцям;
12. що було вилучено злочинцями з місця події
13. чи була група озброєною (чи застосовувалася вогнепальна, холодна зброя або зброя вибухової дії; який її тип і вид; промислового чи кустарного виробництва, типова чи атипова; скільки одиниць зброє має злочинна група; чи були інформовані в процесі нападу (його підготування) про наявну зброю та її призначення всі члени банди та ін.);
14.  у чому виявилося застосування насильства;
15. які технічні засоби використовувалися при нападі (система нічного спостереження, прилади нічного бачення, телефонний радіозв’язок, автомобілі та інший транспорт, спеціальні приціли, глушники та ін.);
16.  які засоби маскування застосовували злочинці (знищення слідів або їх фальсифікація, інсценування, підпали будівель, знищення одягу, взуття, рукавичок, в яких було вчинено напад, знищення і приховування зброї, фабрикування неправдивої інформації, підготування псевдосвідків та ін.);
17. джерело придбання зброї (у кого і де придбана зброя, скільки одиниць, якого типу і виду, із якою метою придбана, де зберігається, чи застосовувалася раніше для нападів);
18. обставини, що пов’язані з причинами затримання, роллю у нападах, стосунками з особами, які брали участь у вчиненні злочинів, лідерами банди,
19. які взаємовідносини між членами банди (сувора ієрархія, згуртованість, ворожість та ін.);
20. у чому полягали функції і роль кожного учасника банди (у діях, спрямованих на організацію озброєної банди, участь у банді, участь у майбутніх нападах);
21. хто є лідером банди (скільки лідерів злочинного об’єднання, їх роль і функції в злочинному угрупованні, у чому виражалися їх дії в організації банди та ін.);
22.  соціально-психологічний портрет лідера банди (його вплив на учасників злочинної групи, авторитет у злочинному середовищі й у банді, цинізм, жорстокість, девіантна поведінка тощо);
23. інформацію про інших учасників банди
24. хто став жертвою злочину (чому обрана саме ця жертва, який збиток заподіяний, які предмети викрадені, чи застосовувалося фізичне або психічне насильство, у чому воно виявилося тощо);
25.  чи є людські жертви (загибель людей);
26.  хто надав допомогу у переховуванні членів банди, знарядь злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, підшуканні об’єктів для нападу та ін.;
27.  кому могло бути відомо про напад, що готується;
28.  чи були членами банди неповнолітні (їх вік, соціально-психологічна характеристика, функції в злочинному об’єднанні, чи вчиняли раніше злочини або були засуджені, які умови життя і виховання в сім’ї, як характеризуються в школі або іншому закладі, як давно залучені до банди та ін.);
29.  хто залучив (втягнув) неповнолітнього до злочинної діяльності (чи має неповнолітній батьків або інших законних представників, чи пов’язані батьки (інші родичі) зі злочинним угрупованням, яким чином неповнолітній ввійшов у банду, чи є ще неповнолітні в банді, які їх взаємовідносини, які їх настанови тощо);
30.  чи мала банда корумповані зв’язки зі службовими особами правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування.
31. способи маскування 

1. огляд місця події (це може бути житлове приміщення, приміщення підприємства, установи або організації, вантажний чи легковий транспорт) – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. огляд зброї – ст. 223, 237-239 КПУ України
... далі

1. огляд місця події (це може бути житлове приміщення, приміщення підприємства, установи або організації, вантажний чи легковий транспорт) – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. огляд зброї – ст. 223, 237-239 КПУ України
3. допиту підозрюваних – ст. 223-227, 232 КПУ України
4. допит потерпілого – ст. 223-227, 232 КПУ України
5. допит свідків – ст. 223-227, 232 КПУ України
6. одночасний допит двох чи більше осіб – ст. 223-227, 232 КПУ України
7. обшуки (об’єктами пошуку в цих випадках є: вогнепальна чи інша зброя; предмети маскування; предмети, вилучені при нападах; різного роду документи тощо) – ст. 223, 234-236 КПУ України
8. предявлення для впізнання – ст. 223, 228-232 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 242-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6):

1. трасологічних експертиз (рук, ніг та взуття і т.д.)
2. експертизи зброї та слідів і обставин її вікористання
3. експертизи вибухових пристроїв
4. експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)
5. судово-медична
6. біологічної експертизи
7. судово-психологічної експертизи 

а) зміни в речовій обстановці місця злочину (полягають у порушенні первинного положення і стану різних об’єктів);

б) сліди відображення, матеріально-фіксовані сліди (сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів та ін.);

а) зміни в речовій обстановці місця злочину (полягають у порушенні первинного положення і стану різних об’єктів);

б) сліди відображення, матеріально-фіксовані сліди (сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів та ін.);

в) предмети – речові докази (у тому числі документи, речовини та мікрочастинки).

Особливу увагу необхідно звертати на мікрооб’єкти, волокна тканин, волосся, запахові сліди

Сліди застосування вогнепальної зброї або дій вибухових пристроїв, сліди крові, сліди знарядь злому, сліди нанесення тілесних ушкоджень, сліди транспортних засобів, сліди мікрооб’єктів та ін. 

При розслідуванні бандитизму на початковому етапі необхідно виходити з таких типових слідчих ситуацій:

1) злочинці затримані в момент нападу;

2) злочинці зникли з місця вчинення злочину, але є особи, які можуть повідомити... далі

При розслідуванні бандитизму на початковому етапі необхідно виходити з таких типових слідчих ситуацій:

1) злочинці затримані в момент нападу;

2) злочинці зникли з місця вчинення злочину, але є особи, які можуть повідомити інформацію про осіб, які нападали;

3) злочинці зникли з місця вчинення злочину і відсутні особи, які могли б повідомити потрібну інформацію.

Типовими версіями при розслідуванні бандитизму можуть бути:

1) справді має місце бандитський напад;

а) напад учинено членами бандитського угруповання, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за корисливо-насильницькі злочини;

б) напад учинено членами банди із числа злочинців-гастролерів;

в) напад учинено за наводкою;

г) напад учинено членами банди з числа неповнолітніх та ін.

2) вчинено інший злочин (наприклад, розбійницький напад, грабіж та ін.);

3) має місце інсценування бандитського нападу.