Об’єктом злочину є економічні відносини власності, які ви­являються в можливості володіння, користування і розпорядження майном.

Предметом злочинного посягання є майно, що перебуває в правомірному володінні або віданні... далі

Об’єктом злочину є економічні відносини власності, які ви­являються в можливості володіння, користування і розпорядження майном.

Предметом злочинного посягання є майно, що перебуває в правомірному володінні або віданні винного. Як предмет посягання найчастіше виступають грошові кошти, матеріальні цінності у вигляді сировини, матеріалів, пального, продукції, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої вартості, що можуть бути віднесені до різних джерел розкрадання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені на підприємстві, в організації, установі за рахунок лишків, що надійшли зі сторони, від співучасників);

Привласнення як форма викрадення втілюється в умисному протиправному утриманні довіреного майна і обертанні його на власну користь.

Ознаки, що вказують на можливість розкрадання

1. Затримання з майном, не оформленим документально (на місці злочину)
2. Виявлення у приміщеннях під­приємства (виробничих, складсь­ких тощо) матеріальних ціннос­тей, не відображених у доку­ментах
3. Виявлення фактів незаконної реалізації або придбання значної кількості сировини, напівфабри­катів, готової продукції.
4. Виявлення фактів свідомо невірного визначення кількісних і  якісних  показників  мате­ріальних цінностей, що прий­маються, або тих, що відпус­каються
5. Виявлення фактів прийому або відпуску матеріальних цін­ностей без оформлення доку­ментів
6. Виявлення фактів перевезен­ня матеріальних цінностей у кількості, що перевищує озна­чену в супровідних документах
7. Виявлення фальсифікованих товарів
8. Виявлення фактів порушен­ня технологічного процесу з ме­тою отримання неврахованої про­дукції
9. Надходження значного чис­ла рекламацій, скарг, матеріалів органів Держкомітету у справах захисту прав споживачів, що може вказувати на недовкла­дення сировини, заміну її менш цінним компонентом та ін.
10. Виявлення фактів викорис­тання бланків, що не відпо­відають встановленій формі (то­варно-транспортних накладних, квитанцій та ін.), етикеток, ярли­ків з порушенням вимог про фір­мове найменування знаків на то­вари і послуги
11. Виявлення фактів завищення даних про обсяг і вартість вико­наних робіт
12. Виявлення фактів надлишко­вого списання у видаток мате­ріальних цінностей під виглядом втрат на природні відходи, псу­вання, інші втрати
13. Виявлення фактів незакон­ного придбання посадовою осо­бою сировини з оплатою з осо­бистих коштів для використання її з метою випуску неврахованої продукції
14. Виявлення фактів реалізації товарів у торгових підприєм­ствах поза касою, без внесення до касової книги
15. виявлення значної недостачі або надлишків м'ясопродуктів, а також коштів;
16. виявлення оформлених підроблених документів при одержанні, переробці, виготовленні, збереженні сировини та готової продукції;
17. неправильне визначення кількості та якості сировини при її надходженні на м'ясопереробні підприємства, при відпуску у виробничі цехи на подальшу переробку;
18. неналежне оформлення приймально-здавальних документів, виробничих журналів та іншої документації, яка відображає рух матеріальних цінностей;
19. оприбуткування на м'ясопереробних підприємствах сировини, напівфабрикатів і готової продукції за підробленими документами;
20. виявлення різноманітних фальсифікацій з ваговими приладами;
21. виявлення підчищення, виправлення у первинній документації, що складається на худобу, яка надходить на підприємство;
22. виявлення неоприбуткованих наднормативних виходів м'ясопродуктів під час переробки худоби;
23. неправильне визначення категорійності м'ясних напівтуш;
24. порушення технологічного процесу виготовлення ковбасних виробів і напівфабрикатів;
25. заміна компонентів більш високої якості на компоненти низької якості, приготування фаршу не за калькуляційною карткою;
26. виявлення в рецептурних журналах та іншій технологічній документації всякого роду помилок, виправлень, записів щодо тимчасової відсутності окремих компонентів і заміни їх іншими;
27. виявлення великої кількості рекламацій на якість відпущеної продукції; а також наявність документації на повернення готової продукції;
28. зміна даних про кількість та якість виготовленої продукції, безоблікове збереження її в цехах і на складі;
29. виявлення фактів на списання сировини більше, ніж фактично було витрачено;
30. наявність фактів необґрунтованого застосування норм природного зменшення під час термічного оброблення і зберігання м'ясопродуктів.

Спосіб розкрадання залежить від: сфери господарської діяльності, стану обліку на певному підприємстві чи організації, характеру предмета злочинного посягання, особливостей особи розкрадачів та ін. Способи розкрадань зумовлені різними чинниками – технологією виробництва продукції, особливостями документообігу, відсутністю належного контролю, вимогами, які існують у певній галузі виробництва, тощо.

До числа типових способів можуть бути віднесені:

1. розтрата грошових коштів, які були одержані під звіт;
2. оплата фактично невиконаних робіт;
3. одержання грошових коштів з підприємства за підробленими документами;
4. внесення грошей до каси на період інвентаризації;
5. оформлення безтоварних накладних;
6. несвоєчасного оприходування товарів;
7. фальсифікація документів;
8. предявлення двічі одного й того ж товару;
9. підміна якості товару;
10. фальсифікація результатів інвентаризації;
11. привласнення готової продукції підприємства;
12. неповне оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять;
13. незаконні виплати службовим особам за рахунок коштів організації премій, винагород, допомоги особам, які на це не мали права, та ін.

Способи створення резервів для розкрадання виступають у вигляді неврахованих надлишків. Так, способами створення неврахованих надлишків можуть виступати:

1. заниження якісних показників (наприклад, жирності молока);
2. завищення якісних показників (вологості та ін.);
3. обважування під час приймання продукції тощо.

Підготовка до розкрадання може охоплювати:

1) вибір предмета посягання;

2) формування складу злочинної групи (у тому числі організованої) і визначення функцій кожного з її учасників;

3) моделювання можливих способів створення резервів для розкрадання;

4) підшукування каналів збуту та реалізації викраденого;

5) визначення надійних способів маскування розкрадання та ін.

 6) збирання інформації про надходження грошових коштів на підприємство;

7) пошук транспортних засобів;

8) вивчення пропускної системи підприємства;

9) виготовленні бланків відповідних документів і підробленні їх реквізитів;

10) розробленні плану вчинення злочину.

Приховування розкрадань у більшості випадків пов’язане з оформленням відповідних документів або внесенням підроблених записів або, навпаки, ігноруванням складання документів. Прийомами приховування слідів злочину можуть виступати повне або часткове підроблення документів, їх знищення, підпал приміщення та інсценування пожежі, інсценування крадіжки (створення фальшивих слідів, що свідчать про вчинення крадіжки) та ін.

Суб’єктивна сторона форм викрадання, передбачених ст. 191 КК, втілюється у формі прямого умислу і корисливою метою — не­законним обертанням чужого майна на власну користь або користь інших осіб або використання такого майна за своїм розсудом.

Суб’єктами злочину можуть бути службові особи, матеріально відповідальні особи тощо.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

д) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину

1. чи мало місце вилучення чужого майна;
2. чи встановлені нестача або надлишки товарно-матеріальних цінностей;
3. яка форма розкрадання обрана злочинцем (привласнення, розтрата, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем);
4. який спосіб розкрадання був застосований; чи використовувалися і які саме підготовчі дії та дії щодо приховування злочину;
5. що з’явилося  предметом злочинного посягання (грошові кошти, цінні папери, готова продукція, сировина та ін.); чи вчинено розкрадання оприбуткованого або неоприбуткованого майна;
6. хто є розкрадачем;
7. яке коло осіб, що беруть участь у розкраданнях; яким чином розподілялися функції серед учасників розкрадання;
8. чи вчинено розкрадання організованою групою та ін.;
9. яка тривалість злочинної діяльності;
10. чи вчинено розкрадання повторно;
11. який загальний часовий період розкрадання, час учинення окремих епізодів злочинної діяльності;
12. де були вчинені різні епізоди розкрадань;
13. яка поширеність розкрадання;
14. які розміри викраденого та заподіяного збитку;
15. чи існує зв’язок розкрадання з іншими злочинами (даванням хабарів, зловживанням службовим становищем, ухиленням від сплати податків та ін.);
16. чи був зв’язок розкрадачів з корумпованими особами контролюючих і правоохоронних органів;
17. як чинники обстановки злочину  вплинули на вчинення розкрадання;
18. які причини та умови, що сприяли вчиненню розкрадань.
19. чи мало місце вилучення чужого майна;
20. чи встановлені нестача або надлишки товарно-матеріальних цінностей;
21. яка форма розкрадання обрана злочинцем (привласнення, розтрата, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем);
22. який спосіб розкрадання був застосований;
23. чи використовувалися і які саме підготовчі дії та дії щодо приховування злочину;
24. що з'явилося предметом злочинного посягання (грошові кошти, цінні папери, готова продукція, сировина та ін.); чи вчинено розкрадання оприбуткованого або неоприбуткованого майна;
25. хто є розкрадачем;
26. яке коло осіб, що беруть участь у розкраданнях; яким чином розподілялися функції серед учасників розкрадання; чи вчинено  розкрадання організованою групою та ін.;
27. яка тривалість злочинної діяльності; чи вчинено розкрадання повторно; який загальний часовий період розкрадання, час вчинення окремих епізодів злочинної діяльності;
28. де були вчинені різні епізоди розкрадань; яка поширеність розкрадання;
29. які розміри викраденого та заподіяного збитку;
30. чи існує зв'язок розкрадання з іншими злочинами (даванням хабарів, зловживанням службовим становищем, ухиленням від сплати податків та ін.);
31. чи був зв'язок розкрадачів з корумпованими особами контролюючих і правоохоронних органів;
32. як вплинули чинники обстановки злочину на вчинення розкрадання;
33. які причини та умови, що сприяли вчиненню розкрадань
34. які причини виявленого лишку  товарів;
35. за рахунок чого в даному торговельному підприємстві могли бути створені невраховані лишки товарів;
36. чи не було фактів обмірювання, обважування та іншого обману покупців; хто з матеріально-відповідальних осіб може бути причетний до створення неврахованих лишків товарів; як вони реалізовувалися (через кіоск, крамницю, підприємство тощо);
37. яким чином вилучалися гроші, виручені від реалізації неврахованих лишків (через касу, заготівельників);
38. чому на даному підприємстві торгівлі можливе створення неврахованих лишків товарів.

Типові слідчі (розшукові) дії:

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. слідчий огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ... далі

Типові слідчі (розшукові) дії:

1. тимчасовий доступ до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
2. слідчий огляд документів– ст. 223, 237-239 КПУ України;
3. допит підозрюваних– ст. 223-227, 232 КПУ України;
4. допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України;
5. обшук– ст. 223, 234-236 КПУ України;
6. огляд приміщень (проведення огляду виробничих, складських і службових приміщень) – ст. 223, 237-239 КПУ України;

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-економічних експертиз
2. судово-товарознавчі;
3. товарознавчих експертиз
4. судово-почеркознавчі
5. технічні експертизи документів

Типові сліди розкрадань містяться в різного роду документах (наприклад, бухгалтерських або організаційно-управлінських). Дії розкрадачів можуть відображатися на різних матеріальних об’єктах. До слідів у широкому розумінні слова може бути... далі

Типові сліди розкрадань містяться в різного роду документах (наприклад, бухгалтерських або організаційно-управлінських). Дії розкрадачів можуть відображатися на різних матеріальних об’єктах. До слідів у широкому розумінні слова може бути віднесено невраховану продукцію або відсутність товарно-матеріальних цінностей у разі нестачі.

Для початкового етапу розслідування розкрадань характерні такі типові ситуації:

1) виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, відомі матеріально відповідальні особи, однак незрозуміло – чи виникла нестача як результат... далі

Для початкового етапу розслідування розкрадань характерні такі типові ситуації:

1) виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, відомі матеріально відповідальні особи, однак незрозуміло – чи виникла нестача як результат розкрадання;

2) виявлено невраховані надлишки у матеріально відповідальних   осіб.    Причина   виникнення   таких  надлишків    невідома;

3) виявлено підроблення документів бухгалтерського обліку та ін.

На початковому етапі розслідування можуть бути висунуті такі версії:

1) розкрадання дійсно має місце (у формі привласнення чи розтрати або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем);
2) розкрадання не було, нестача утворилася як результат крадіжки;
3) розкрадання не було, нестача виникла як результат природних причин (наприклад, усихання або утрушування);

4) розкрадання не було, надлишок виник як результат помилки при одержанні продукції;

5) має місце інший злочин (наприклад, фіктивне банкрутство);

6) вчинено правомірний цивільно-правовий правочин.

Версії:

Привласнення мало місце;

Привласнення не було, а мало місце вчинення іншого злочину;

Привласнення вчинене групою осіб;