Предметом будь-якого викрадення визнається майно, що має такі ознаки:

А) матеріальна ознака – це повинна бути річ матеріального світу;

Б) соціальна ознака – у майно вкладена певна людська праця, це майно... далі

Предметом будь-якого викрадення визнається майно, що має такі ознаки:

А) матеріальна ознака – це повинна бути річ матеріального світу;

Б) соціальна ознака – у майно вкладена певна людська праця, це майно опосередковане людською працею;

В) економічна ознака – майно повинно мати споживчу та мінову вартість;

Г) юридична ознака – майно повинно належати власнику.

Крадіжка визначається  найпоширенішою формою викрадення майна. Об’єктом крадіжки є економічні відносини власності, які виявляються в можливості власника володіти, користуватися і розпоряджатися таким майном.

Предмет злочинного посягання включає різне майно, речі, цінності. Предмет крадіжки найбільш часто охоплює гроші, ювелірні вироби, теле-, радіоапаратуру, відеотехніку, мобільні телефони, комп’ютери, предмети антикваріату, носильні речі, транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, велосипеди) та ін. Останнім часом предметом крадіжки виступають нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали, газовий конденсат. При вчиненні «квартирних» крадіжок найбільш часто вилучають дорогоцінності, гроші, меблі, коштовний посуд, аудіо-, відеотехніку. Під час учинення крадіжок з дач предметом є садовий інвентар, консервація, побутові прилади. В процесі «кишенькових» крадіжок вилучаються гроші, дрібні предмети, плеєри, мобільні телефони та ін.

Основною ознакою крадіжки є те, що чуже майно вилучається таємно. Вчинення викрадення таємно означає, що:

• майно вилучається у відсутності власника або особи, що її змінює;
• майно вилучається у відсутності власника або особи, що її змінює, але це робиться непомітно для них;
• майно вилучається у відсутності власника або особи, що її змінює, або інших осіб, але вони через фізичний чи психічний розвиток не усвідомлюють, що в цьому випадку здійснюється протиправне вилучення чужого майна;
• майно вилучається в присутності інших осіб, ураховуючи при цьому їх потурання.

Обрання злочинцем (злодієм) способу крадіжки визначається різними обставинами: видом крадіжки, обстановкою на об’єкті крадіжки (охоронюваність об’єкта, наявність замикальних пристроїв, сигналізації та ін.), наявністю (або відсутністю) професійних (кримінальних) навичок, умінням використовувати знаряддя або інструменти (злодійський інвентар).

Крадіжки, що вчиняються з проникненням у приміщення («квартирні» крадіжки або крадіжки з магазинів) за способом можуть бути поділені на:

1) крадіжки з використанням «вільного» доступу до предмета крадіжки (проникнення здійснюється через відкрите вікно чи кватирку, двері балкона тощо);

2) крадіжки, які передбачають подолання перешкод, замикальних пристроїв без використання технічних засобів;

3) «інструментальні» крадіжки, які передбачають використання технічних засобів (у тому числі спеціального призначення, «злодійського» інвентарю та інструментів).

Кишенькові крадіжки вчиняють за допомогою якого-небудь предмета («ширми») або без такого прикриття. Інколи при вчиненні кишенькової крадіжки використовують заточену монету (п’ятак) для розрізання сумки чи кишені. При вчиненні кишенькової крадіжки можуть брати участь особи, які відволікають увагу потерпілого, або особи, які забезпечують безпеку злодію.

Готування (підготовка) до крадіжки охоплює:

1. обрання об’єкту,
2. підшукування знарядь та засобів для вчинення крадіжки,
3. підготування необхідних технічних засобів,
4. вивчення режиму роботи підприємства, установи чи організації, розпорядку денного жертви,
5. планування злочинних дій,
6. розподіл ролей серед співучасників,
7. підготування транспортних засобів для перевезення викраденого тощо.

Способи приховування злочину. Часто вживаються заходи для знищення, маскування і фальсифікації слідів на місці злочину (рукавички, покриття долонь рук лаком або обезжирюючим розчином, взуття більшого розміру або жіноче, зміна зовнішнього вигляду або призначення предмета крадіжки, знищення маркувальних і номерних знаків, обмова співучасників, створення фальшивих алібі тощо).

Крадіжка завжди учиняється з прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб’єктом крадіжки є фізична осудна особа з 14-ти років.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

д) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину

1. чи мала подія злочинний характер, чи відбулося вилучення майна;
2. чи вчинено вилучення майна таємно;
3. яким чином було викрадено майно;
4. що являють собою місце, час і умови вчинення крадіжки;
5. скільки часу пройшло після вчинення крадіжки;
6. що вилучено злочинцем; який предмет крадіжки;
7. яка вартість вилученого майна;
8. скільки злочинців брало участь у вчиненні крадіжки;
9. які індивідуальні особливості (ознаки) майна;
10. хто вчинив крадіжку, його винуватість;
11. в який спосіб здійснювався збут (реалізація) викраденого;
12. які сліди могли бути залишені на місці крадіжки;
13. хто є потерпілим, хто мав відомості про наявність у потерпілого цінностей;
14. чи не вчинювалися аналогічні злочини в інших регіонах;
15. обставини, які сприяли вчиненню крадіжки.
16. що саме викрадено,
17. індивідуальні особливості (ознаки) викраденого,
18. коли в останній раз був у наявності викрадений предмет, час учинення крадіжки,
19. яким чином учинено крадіжку,
20. хто мав доступ до сховища, кого заявник підозрює у вчиненні крадіжки і чому,
21. які умови полегшували вчинення крадіжки
22. обстановку на місці події,
23. проникнення злочинця (злодія) до приміщення і шляхи відходу,
24. хто міг бачити злочинця і звідки,
25. який механізм проникнення злочинця,
26. які сліди могли бути залишені,
27. скільки злочинців було на місці події
28. де і коли спостерігав подію,
29. хто ще міг спостерігати крадіжку,
30. яка зовнішність злочинців,
31. які речі було вилучено,
32. в який спосіб злочинці проникли до приміщення,
33. про що говорили, чи знайомі йому
34. яким чином він опинився на місці події,
35. в яких стосунках знаходиться з потерпілим,
36. звідки у нього з’явилися певні речі,
37. кому ці речі належать, хто це може підтвердити та ін
38. предмет крадіжки (що викрадено злочинцем), його вартість, ознаки;
39. способи вчинення крадіжки, технічні засоби, застосовані для таємного викрадення і приховання;
40. тривалість перебування і конкретні дії злочинця на місці крадіжки;
41. наявність злочинної групи та роль кожного з її членів;

1. коли востаннє здійснювалася перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей;
2. який режим роботи підприємства; хто має доступ до сховищ, як вони охороняються, чи перевіряється приміщення перед закінченням роботи, чи не було відхилень від розпорядку роботи в день крадіжки; якщо були, то які і за чиєю вказівкою, хто міг знати про ці відхилення;
3. чи не з'являлися перед крадіжкою підозрілі особи; коли так, то чим вони цікавились і які їх прикмети;
4. чи є на підприємстві охоронна сигналізація, як вона працює, її стан після крадіжки; чи є сторожова охорона, хто саме охороняв об'єкт у день крадіжки;
5. чи було звільнено кого-небудь перед крадіжкою з підприємства, за що, коли саме, як характеризуються ці особи, їх місцезнаходження в даний час;
6. чи були раніше на даному підприємстві крадіжки або замахи на крадіжки, про які не повідомлялося в міліцію; як вони вчинялися, що саме і за яких обставин злочинець крав або намагався вкрасти;
7. що сприяло вчиненню крадіжки (недоліки в роботі підприємства, організації охорони, упущення в підборі кадрів та ін.).

1. що саме викрадено, ознаки викраденого (паспорти, товарні чеки, фотографії цих речей), чи залишились у потерпілого речі, аналогічні викраденим;
2. де знаходилися викрадені речі, хто знав про їх існування і місцезнаходження;
3. час виявлення і вчинення крадіжки, за яких обставин вона вчинена;
4. які умови полегшили вчинення крадіжки і хто міг знати про ці сприятливі умови;
5. кого потерпілий підозрює у вчиненні крадіжки;
6. хто із сторонніх осіб був перед крадіжкою у нього в квартирі (будинку) і виявив інтерес до його майна.
7. кому належить майно, яке його призначення, у якому стані воно перебувало у момент вчинення крадіжки;
8. чим підтверджується, що саме це майно за певних умов і стану знаходилось в конкретний час і в конкретному місці, а потім стало об’єктом  злочинного посягання;
9. яких матеріальних збитків зазнав власник майна у зв’язку з його крадіжкою;
10. наявність попередньої змови, коли і за яких обставин вона була здійснена;
11. який характер та склад злочинної групи, ступінь її організованості, розподіл функцій між її учасниками, наявність підбурювачів та посібників;
12. чим займався, який спосіб життя вів потерпілий, чи не було в його діях та вчинках елементів віктимної поведінки;
13. хто входить у коло осіб, які мають якусь інформацією про предмет крадіжки (про рух, стан, місцезнаходження майна, заходи щодо забезпечення його зберігання) і як характеризується кожна з цих осіб;
14. у яких документах та інших джерелах  міститься інформація про предмет крадіжки, хто мав доступ до цієї інформації;
15. які обставини сприяли вчиненню крадіжки та  впливають на ступінь і характер обвинувачення. 

1. допит заявника – ст. 223-227, 232 КПУ України.
2. слідчий гляд – ст. 223, 237-239 КПУ України.
3. допит свідків – ст. 223-227, 232 КПУ України.
4. допит підозрюваного – ст. 223-227, 232 КПУ... далі

1. допит заявника – ст. 223-227, 232 КПУ України.
2. слідчий гляд – ст. 223, 237-239 КПУ України.
3. допит свідків – ст. 223-227, 232 КПУ України.
4. допит підозрюваного – ст. 223-227, 232 КПУ України
5. пред'явлення дл впізнання – ст. 223, 228-232 КПУ України
6. обшук – ст. 223, 234-236 КПУ України

Залучення експерта для проведення (ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. трасологічні (дактилоскопічні, слідів взуття, слідів знарядь злому та інструментів та ін.),
2. біологічна експертиза
3. експертиза цілого за частинами,
4. судово-почеркознавча експертиза,

Типові сліди крадіжок включають найбільш традиційні сліди – сліди-відображення (матеріально-фіксовані сліди): сліди рук, сліди ніг та взуття, сліди транспортних засобів, сліди зубів і губ. До слідів, що залишаються на місці крадіжки, можуть ... далі

Типові сліди крадіжок включають найбільш традиційні сліди – сліди-відображення (матеріально-фіксовані сліди): сліди рук, сліди ніг та взуття, сліди транспортних засобів, сліди зубів і губ. До слідів, що залишаються на місці крадіжки, можуть бути віднесені біологічні сліди: сліди крові, сліди слини, сліди інших виділень людського організму. Найбільш часто при вчиненні крадіжок залишаються сліди знарядь злому та інструментів (сліди віджиму дверей, сліди свердління, сліди впливу на замикальні пристрої). 

Типові слідчі ситуації:

1. ознаки крадіжки встановлено, підозрюваного затримано на місці злочину або за «гарячими слідами»;
2. ознаки крадіжки встановлено, є відомості про особу злочинця, але його не... далі

Типові слідчі ситуації:

1. ознаки крадіжки встановлено, підозрюваного затримано на місці злочину або за «гарячими слідами»;
2. ознаки крадіжки встановлено, є відомості про особу злочинця, але його не затримано;
3. ознаки крадіжки встановлено, відомості про злочинця відсутні;
4. ознаки крадіжки невстановлено, нікого не затримано, особу злочинця невстановлено.

На початковому етапі розслідування типовими слідчими версіями є:

1) крадіжка дійсно має місце;

2) крадіжки не було, має місце добросовісна помилка заявника;

3) інсценування крадіжки.

Під час розслідування «квартирних» крадіжок висуваються такі версії:

1. крадіжку вчинили сторонні особи шляхом злому замикальних пристроїв;
2. крадіжку вчинили сторонні особи, користуючись вільним доступом до приміщення (в процесі виконання певних робіт, використовуючи відкриті двері або вікна та ін.);
3. крадіжку вчинили особи, які мешкають в одному приміщенні з потерпілим;
4. крадіжку інсценовано з метою приховування іншого факту (втрата речі, програвання в азартні ігри тощо).