Об’єктом злочину є здоров’я людини.

З об’єктивної сторони цей злочин полягає в бездіяльності – ненаданні допомоги хворому без поважних причин.

Механізм вчинення злочину передбачає наступні елементи:... далі

Об’єктом злочину є здоров’я людини.

З об’єктивної сторони цей злочин полягає в бездіяльності – ненаданні допомоги хворому без поважних причин.

Механізм вчинення злочину передбачає наступні елементи: пацієнт, медичний працівник, здійснення лікувального процесу, порушення стандартів та технології надання медичної допомоги, небезпечні для життя та здоровя наслідки та їх несприятливий результат (шкода).

Ненадання допомоги хворому може полягати у:

1. відмові прийняти хворого до лікувального закладу;
2. ненадання допомоги хворому, що перебуває в лікувальному закладу.

Види медичної допомоги поділяють на:

1. діагностування, лікування та реабілітацію;

2. первинна (лікувально-профілактична), спеціалізована, високоспеціалізована.

З суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст. 139 КК, характеризується умислом, при якому винний усвідомлює, що не надає допомоги хворому і що це може спричинити для нього тяжкі наслідки.

Суб’єкт злочину – особа медичного персоналу, яка зобов’язана установленими правилами надавати допомогу хворому. До такого роду персоналу належать фельдшери, медичні сестри, акушерки тощо.

З суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст.139 КК, характеризується необережною виною щодо наслідків.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. вік особи,
2. генетичних, індивідуальних особливостей потерпілого
3. Наявності хронічних захворювань потерпілого
4. Фізичний стан на момент потрапляння до лікарні, фізіологічні особливості особи (вагітність, роди)
5. Освідомленність потерпілого про спричинену йому шкоди та якості, об’єму наданої йому медичної допомоги,
6. Трудова належність персоналу до надання медичної допомоги (ліцензія),
7. Наявність необхідного об’єму знань вмінь та навичок,
8. Наявність дій спрямованих на приховання злочину
9. Час з моменту звернення пацієнта до лікаря за наданням медичної допомоги й до настання шкідливих наслідків,
10. Час виконання медичних заходів з яким пов’язано виникнення дефектів медичної допомоги,
11. Час виявлення у пацієнта симптомів захворювання
12. Час виконання медичних заходів по ліквідації шкідливих наслідків
13. Належить чи пацієнт до групи ризику
14. Яку кількість лікарських засобів приймав пацієнт одночасно
15. Чи займався пацієнт самолікуванням
16. Чи були враховані індивідуальні особливості пацієнта лікарем при виборі та проведенні діагностичних досліджень та лікування
17. Які саме індивідуальні особливості об’єктивного характеру могли вплинути на надання медичної допомоги та обумовити неналежний результат (вік, ожиріння, дієти)
18. Хто є суб’єктом надання медичної допомоги, його рівень освіти та досвід роботи
19. Чи міг лікар в силу своїх професійних якостей адекватно реагувати на негативні обставини, які виникли під час звернення за наданням медичної допомоги
20. Характер та продовжувальність захворювання пацієнта
21. Які особливості розвитку основної хвороби та супутніх паталогій
22. Як пацієнт може охарактеризувати лікаря
23. Чи пояснив лікар пацієнту про особливості дефектів, які виникли після проведених медичних заходів, чи були такі пояснення переконливими
24. Час на протязі якого пацієнт спостерігався в даному медичному заході
25. Чи була можливість попередити та усунути виникнення негативних наслідків
26. Особливості протікання захворювання, яким чином реагував на це лікар
27. Час та причина настання смерті потерпілого
28. Період на протязі якого пацієнт звертався та причини його звернення до лікарського закладу
29. В які медичні заклади звертався за наданням медичної допомоги
30. Чи не користувався послугами одночасно двох чи більше лікарів
31. В який період погіршилось його самопочуття
32. Детальний опис хвороби або проявіваетап лікування (терапії)
33. Встановлення виду лікування (консервативний, радикальний, комбінований)
34. Профілю та типу лікувального закладу
35. Медичних стандартів надання попередньої медичної допомоги (мова йде про адекватність, безпечність, ефективність та науково-технічний та професійний рівень надання медичної допомоги) та їх рнаслідків
36. Форми та характеру паталогії, яка спричинила тілесне ушкодження, захворювання
37. Причини відмови лікаря (медичного персоналу) у лікуванні особи;

1. Огляд місця злочину (лікарні, лабораторії, амбулаторно-полікнічні заклади, лікувально-профілактичні та ін.) – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. Допит потерпілого– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. Допит... далі

1. Огляд місця злочину (лікарні, лабораторії, амбулаторно-полікнічні заклади, лікувально-профілактичні та ін.) – ст. 223, 237-239 КПУ України
2. Допит потерпілого– ст. 223-227, 232 КПУ України
3. Допит свідка– ст. 223-227, 232 КПУ України
4. Допит медичних працівників– ст. 223-227, 232 КПУ України
5. Допит хворих, які знаходились із потерпілим в лікарні– ст. 223-227, 232 КПУ України
6. Допит родичів, друзів та знайомих– ст. 223-227, 232 КПУ України
7. Допит підозрюваного– ст. 223-227, 232 КПУ України
8. Тимчасовий досту до речей і документів (захід забезпечення кримінального провадження) – ст. 131, 132, 159-166 КПУ України
9. Обшук – ст. 223, 234-236 КПУ України

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6;  ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-медична експертиза
2. біологічна експертиза
3. психологічна експертиза

Сліди злочину як правило містяться в певних документах та на тілі (або внутрішні органи людини). 

Типовими версіями за особою злочинця є:

1. вчинений лікарем;
2. вчинений середнім медичним персоналом;
3. вчинений молодшим медичним персоналом.

Типовими слідчими ситуаціями є:

... далі

Типовими версіями за особою злочинця є:

1. вчинений лікарем;
2. вчинений середнім медичним персоналом;
3. вчинений молодшим медичним персоналом.

Типовими слідчими ситуаціями є:

1. ненадання медичної допомоги призвело до тяжких наслідків;
2. ненадання медичної допомоги призвело до сметі пацієнта (особи);