Об’єктом злочину є життя людини.

З об’єктивної  сторони вбивство через необережність характеризуються дією або бездіяльністю, що порушують певні правила поведінки в побуті, у процесі виробництва та в інших сферах, де... далі

Об’єктом злочину є життя людини.

З об’єктивної  сторони вбивство через необережність характеризуються дією або бездіяльністю, що порушують певні правила поведінки в побуті, у процесі виробництва та в інших сферах, де суб’єкт злочину не є службовою особою. У результаті порушення цих правил настає смерть однієї або кількох осіб. Зазначений наслідок мусить мати причинний зв'язок з поведінкою винного.

Спосіб вчинення злочину характеризуються порушенням певних правил поведінки в побуті, у процесі виробництва та в інших сферах, де суб’єкт злочину не є службовою особою.

Способи приховування вбивства: знищення слідів на місці події, розчленування трупа та переміщення його частин в різні недоступні місця, фальсифікація доказів, інсценування нещасного випадку та ін. Способами приховування є такі дії:

1) приховування трупа (його частин);

2) приховування інформації, пов'язаної зі злочином, та її носіїв;

3) знищення інших матеріальних джерел інформації (документів);

4) інсценування нещасного випадку або самогубства (як правило, на залізнич­ному транспорті).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини щодо настання смерті винного.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Службова особа, яка не виконувала або неналежним чином виконувала свої обов’язки, що спричинили смерть людини, відповідає за злочин, передбачений ч.2 ст. 271 або 367 КК.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

         г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином

1. факт настання смерті;
2. причина смерті та обставини, при яких вона відбулася;
3. місце і час настання смерті;
4. способи вчинення і приховування злочину;
5. особа потерпілого;
6. особа злочинця;
7. причинний зв’язок між діями або бездіяльністю винного та настанням результату;
8. причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.
9. наявність тілесних ушкоджень на трупі, що виключає їх нанесення самим потерпілим;
10. відсутність на місці події знарядь злочину;
11. наявність ознак боротьби;
12. наявність  суперечностей  в  механізмі  утворення слідів; 
13. наявність пошкоджень предметів в оточуючій обстановці та ін.
14. яка приблизно давність настання смерті;
15. знаряддя і предмети, які могли бути використані при вбивстві;
16. предмети одягу, головний убір, взуття, а також інші речі передбачуваного вбивці, які, за відомостями, знаходилися на ньо­му при вчиненні вбивства і в яких він був на місці події;
17. речі, гроші, цінності, документи, що належали потерпілому;
18. сліди, що можуть свідчати про вчинення опору з боку потерпілого: плями крові, шматочки м'язової та кісткової тканини то­що;
19. предмети зі слідами крові або інших виділень людини або предмети, викори­стані для замивання крові, інших слідів злочину (наприклад, ганчірки, щітки тощо);
20. документи, листи, записники, фотознімки й інші дані, що пояснюють характер взаємовідносин потерпілого з підозрюваним;
21. обстановки під час вчинення злочину;
22. причин, через які особи виявилися в даному місці; чим займалися підозрювані особи;
23. місця розташування трупа на місці події, поза трупа;
24. відстані, з якої свідки спостерігали подію.
25. які саме дії злочинця привернули увагу свідка;
26. які предмети залишив вбивця на місці злочину;
27. які сліди з місця події могли залишитись на вбивці
28. хто і звідки міг бачити і чути, що відбувалося.
29. чи є прижиттєвими тілесні ушкодження? Якщо є, то які ушкодження були завдані прижиттєво і які після смерті?
30. чи відобразилися в прижиттєвих ушкодженнях ознаки 

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події і трупа– ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення трупа для впізнання– ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ... далі

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події і трупа– ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення трупа для впізнання– ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України;

4) допит підозрюваного– ст. 223-227, 232 КПУ України;

5) обшук у підозрюваного– ст. 223, 234-236 КПУ України;

6) освідування особи – ст. 223,  241 КПУ України;

8) допит особи, які повідомили в міліцію чи прокуратуру про виявлення трупа; очевидців події; інших осіб (близькі, родичі, знайомі) – ст. 223-227, 232 КПУ України.

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6;  ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-медична експертиза;
2. трасологічні експертизи,
3. біологічна експертиза
4. експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)
5. експертизи вибухових пристроїв
6. судово-психіатрична,
7. судово-психологічна,
8. комплексна експертиза (наприклад, медико-трасологічну, медико-біологічну, психолого-психіатричну тощо).

Сліди тілесних ушкоджень; сліди крові, слідів ніг, рук, транспортних засобів, предметів одягу або частин від них, загублених документів, недопалків, слідів крові, слини, зразки ґрунту, сліди яких могли залишити­ся на взутті, одязі або на тілі ... далі

Сліди тілесних ушкоджень; сліди крові, слідів ніг, рук, транспортних засобів, предметів одягу або частин від них, загублених документів, недопалків, слідів крові, слини, зразки ґрунту, сліди яких могли залишити­ся на взутті, одязі або на тілі злочинця, мікрослідів, гільзи, кулі, дріб, залишки пижів, сліди порохової кіптяви.

Типовими загальними версіями є (мажна також висувати версії за особою злочинця):

1) має місце умисне вбивство;

2) має місце вбивство з необережності;

3) має місце самогубство;

3) має місце нещасний... далі

Типовими загальними версіями є (мажна також висувати версії за особою злочинця):

1) має місце умисне вбивство;

2) має місце вбивство з необережності;

3) має місце самогубство;

3) має місце нещасний випадок;

4) має місце природна смерть;

5) має місце інсценування вбивства з необережності.

Слід­чі ситуації:

1) жертву вбивства не встановлено і відсутні відомості про особу вбивці;

2) слідчий має в своєму розпорядженні дані про особу вбивці, але відсутня інформація про жертву цього злочину;

3) встановлено особу жертви, але відсутні дані щодо вбивці;

4) встановлено особу жертви і слідчий має в своєму розпоряд­женні досить повні дані про особу вбивці.