Об’єктом злочину є життя людини.

Об’єктивна сторона злочину характеризується як діями, так і бездіяльністю. Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний вплив (удар ножем, удушення, отруєння тощо), ... далі

Об’єктом злочину є життя людини.

Об’єктивна сторона злочину характеризується як діями, так і бездіяльністю. Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний вплив (удар ножем, удушення, отруєння тощо),  так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть, підбурювання до самогубства особи, яка не усвідомлює значення цього акту). При цьому винний може використати фактори природи, джерела підвищеної небезпеки, обстановку стихійного лиха тощо.

Спосіб вчинення злочину: утоплення, задушення, отруєння, спричинення жертві смертельних тілесних ушкоджень (нанесення жертві ударів руками або ногами, нанесення ушкоджень внаслідок застосування холодної чи вогнепальної зброї, скидування з висоти та ін.).

Способи готування: полягає у підшукуванні знарядь убивства, розроблення плану, вивчення особи жертви, підбирання співучасників тощо.

Способи приховування вбивства: знищення слідів на місці події, розчленування трупа та переміщення його частин в різні недоступні місця, фальсифікація доказів, інсценування нещасного випадку та ін. Способами приховування є такі дії:

1) приховування трупа (його частин): а) знівечення трупа: зни­щення особливих прикмет (родимок, татуювання тощо), зрізання шкіри з пальців рук, спотворення обличчя; б) знищення трупа (його частин) шляхом: спалення; роз­чинення (з застосуванням різних кислот тощо); розварювання (з додаванням різних хімічних речовин тощо); в) упакування частин трупа: пошуки пакувального матеріа­лу тощо; г) транспортування частин трупа: вибір маршруту транспортування; місця приховування; г) приховування частин трупа: їх закопування; утоплення; розкидання в різних місцях; комбінація вищезазначених способів;

2) приховування знарядь і засобів вбивства (розчленування), а також ін­ших слідів злочину шляхом: а) знищення знарядь вбивства (розчленування); б) ук­риття знарядь вбивства (розчленування); в) приховування інформації, пов'язаної зі злочином, та її носіїв; г) знищення інших матеріальних джерел інформації; ґ) маску­вання (змінення вигляду, властивостей і ознак окремих слідів і об'єктів або їх стану);

3) приховування слідів злочину шляхом створення неправдивої інформа­ції та її носіїв: а) створення неправдивого алібі; б) явно неправдива заява (напри­клад, злочинець з власної ініціативи звертається із заявою про розшук родичів, що зникли, розповсюджує чутки щодо їх від'їзду в інше місце тощо); в) явно неправди­ві свідчення;

4) інсценування нещасного випадку або самогубства (як правило, на залізнич­ному транспорті).

Із суб’єктивної сторони вбивство може бути умисним (ст.ст.  115, 116, 117, 118 КК) або необережним (ст. 119 КК). При умисному вбивстві винний передбачає, що в результаті його діяння настане смерть потерпілого, і бажає цього (прямий умисел) або завідомо допускає такий наслідок (непрямий умисел).

Суб’єктом всіх видів убивства (ст.ст. 115-119 КК) може бути особа, яка досягла 14-річного віку.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час,... далі

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляду матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) в суді підлягають доказуванню:

а) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

б) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

в) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

г) характер і розмір збитку, заподіяного злочином;

1. факт настання смерті;
2. причина смерті та обставини, при яких вона відбулася;
3. місце і час настання смерті;
4. способи вчинення і приховування злочину;
5. мотиви вбивства;
6. особа потерпілого;
7. особа вбивці і співучасники вбивства;
8. роль кожного співучасника у вчиненні злочину;
9. причинний зв’язок між діями або бездіяльністю винного та настанням результату;
10. причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.
11. наявність тілесних ушкоджень на трупі, що виключає їх нанесення самим потерпілим;
12. відсутність на місці події знарядь злочину;
13. наявність ознак боротьби;
14. наявність  суперечностей  в  механізмі  утворення слідів; 
15. наявність пошкоджень предметів в оточуючій обстановці та ін.
16. спосіб транспорту­вання трупа, рід і вид транспорту;
17. напрямок, у якому рухалися злочинці до і піс­ля транспортування частин трупа;
18. кількість осіб, що брали участь у переміщенні частин трупа;
19. вид, розмір, індивідуальні особливості взуття цих осіб, зріст і ходу кожного з них.
20. яка приблизно давність настання смерті, давність розчленування;
21. яка можлива причина смерті;
22. які сліди-нашарування є на частинах трупа, пакуваль­ному матеріалі і місці їх виявлення;
23. чи є місце виявлення частин трупа місцем вчинення вбивства і розчленування трупа;
24. які є ушкодження на частинах трупа і яким приблизно знаряддям вони вчинені;
25. що є знаряддям розчленування;
26. чи є знаряддя вчинення вбивства знаряддям розчленування.
27. знаряддя і предмети, які могли бути використані при вбивстві і розчленуванні;
28. предмети одягу, головний убір, взуття, а також інші речі передбачуваного вбивці, які, за відомостями, знаходилися на ньо­му при вчиненні вбивства і в яких він був на місці події;
29. частини (частина) розчле­нованого трупа, які не було виявлено раніше;
30. речі, гроші, цінності, документи, що належали потерпілому;
31. сліди, що свідчать про вчинення в даному місці вбив­ства і розчленування трупа: плями крові, шматочки м'язової та кісткової тканини то­що;
32. предмети зі слідами крові або інших виділень людини або предмети, викори­стані для замивання крові, інших слідів злочину (наприклад, ганчірки, щітки тощо);
33. документи, листи, записники, фотознімки й інші дані, що пояснюють характер взаємовідносин потерпілого з підозрюваним;
34. обв'язувальний і пакувальний мате­ріал, що використовувався при транспортуванні частин трупа, аналогічний виявле­ному при огляді місця події;
35. різні транспортні засоби, що, за припущенням, ви­користовувалися для транспортування частин трупа.
36. дати, часу, місця і способу вчинення вбивства і розчленування трупа;
37. обстановки під час вчинення злочину;
38. причин, через які особи виявилися в даному місці; чим займалися;
39. місця розташування їх на по­чатку вбивства і згодом;
40. відстані, з якої свідки спостерігали подію.
41. які саме дії злочинця привернули увагу свідка;
42. які речі (вузли, валізи, згортки) ніс підозрюваний; в якому напрямі;
43. характер пакувального матеріалу;
44. час транспортування;
45. чим злочинець вмотивовував свої дії;
46. положення жертви і вбивці в момент вбивства;
47. які предмети залишив вбивця на місці злочину;
48. які сліди з місця події могли залишитись на вбивці
49. хто і звідки міг бачити і чути, що відбувалося.
50. групова і статева належність крові і тканин розчленованого трупа
51. ознаки хірургічних операцій. Якщо так, то які це операції, яка їх дав­ність?
52. сліди на трупі давніх ушкоджень? Якщо такі є, то приблизно коли і чим вони були заподіяні?
53. характер, локалізація та кількість ушкоджень
54. чи є прижиттєвими тілесні ушкодження. Якщо є, то які ушкодження були завдані прижиттєво і які після смерті?
55. якими предметами або знаряддями прижиттєво завдавалися удари і в які частини тіла?
56. чи не заподіяні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого, представ­леним знаряддям (зброєю, предметом, речовиною). Вказати, яким саме.
57. чи немає ознак отруєння, якщо так, то чим воно викликане.
58. розчленування провадилося одним або декількома знаряддями (предмета­ми)? Якщо розчленування здійснювалося декількома знаряддями, то яка послідов­ність їх застосування?
59. чи є часовий проміжок між вчиненням убивства і розчленуванням трупа? Якщо так, то яка його тривалість? Яка давність відчленування різних частин?
60. час за якийміг бути спалений труп?
61. час, який необхідно для спалення трупа паливом (указати яким), що за­стосовувалося злочинцем.
62. ознаки тимчасового захоронення трупа до його розчленування
63. лівша чи правша є особа, яка скоїла вбивство і розчленувала труп

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події і трупа– ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення трупа для впізнання– ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ... далі

Типові слідчі (розшукові) дії:

1) огляд місця події і трупа– ст. 223, 237-239 КПУ України;

2) предявлення трупа для впізнання– ст. 223, 228-232 КПУ України;

3) допит свідків– ст. 223-227, 232 КПУ України;

4) допит підозрюваного– ст. 223-227, 232 КПУ України;

5) обшук у підозрюваного– ст. 223, 234-236 КПУ України;

6) огляд зброї та інших предметів– ст. 223, 237-239 КПУ України;

7) огляд особи, які першими виявили труп– ст. 223, 237-239 КПУ України;

8) допит особи, які повідомили в міліцію чи прокуратуру про виявлення трупа; очевидців події; інших осіб (близькі, родичі, знайомі) – ст. 223-227, 232 КПУ України.

Залучення експерта для проведення (Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р., № 6;  ЗУ “Про судову експертизу”; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затверджена наказом Міністрества юстиції України від 25.12.2012, № 1950/5, а також ст. 69-72, 79, 83, 84, 86, 89, 91, 93-95, 98, 99, 101, 102, 241-245, 332, 356-358, 360, 361 КПК України):

1. судово-медична експертиза;
2. трасологічні експертизи,
3. біологічна експертиза
4. експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)
5. експертизи вибухових пристроїв
6. судово-психіатрична,
7. судово-психологічна,
8. експертизи зброї та слідів і обставин її вікористання
9. комплексна експертиза (наприклад, медико-трасологічну, медико-біологічну, психолого-психіатричну тощо).

Сліди тілесних ушкоджень (тілесні ушкодження в області статевих органів, ушкодження, що свідчать про мучення жертви, наявність у жертви відчленованих статевих органів, сліди спотворення та ін.); наявність сперми у піхві або в інших місцях; сліди... далі

Сліди тілесних ушкоджень (тілесні ушкодження в області статевих органів, ушкодження, що свідчать про мучення жертви, наявність у жертви відчленованих статевих органів, сліди спотворення та ін.); наявність сперми у піхві або в інших місцях; сліди  розчленування, що утворилися внаслідок застосування знарядь розчленування: сліди розрубу; сліди розпилу; сліди розрізу; сліди розриву. Своєрідність їх полягає в тому, що вони локалізуються на частинах трупа, місці їх виявлення та прилеглій території з об'єктами, що знаходяться на ній, пакувальному матеріалі, місці вчинення вбивства (розчленування), злочинці, знаряддях вбивства (розчленування); сліди крові, мікроволокна пакувального матеріалу можуть бути виявлені і на транспортних засобах (автомобілі, возики, велосипеди тощо). 

Типовими загальними версіями є:

1) має місце вбивство;

2) має місце самогубство;

3) має місце нещасний випадок;

4) має місце природна смерть.

Типовими версіями можуть бути:

Типовими загальними версіями є:

1) має місце вбивство;

2) має місце самогубство;

3) має місце нещасний випадок;

4) має місце природна смерть.

Типовими версіями можуть бути:

1) зникла особа вбита, а труп приховано чи знищено;

2) мав місце інший злочин, який потягнув смерть зниклого;

3) мав місце нещасний випадок або настала природна смерть;

4) зниклий живий і знаходиться в іншому місці.

Щодо мотивів вбивства можуть бути висунуті наступні версії:

а) вбивство з метою заволодіння майном потерпілого;

б) вбивство із помсти;

в) вбивство з метою приховання іншого злочину і страху викриття;

г) вбивство з метою позбавитися необхідності турбуватися про потерпілого чи з метою одержати свободу дій (вступити в інший шлюб, не сплачувати аліменти та ін.);

ґ) вбивство у сварці, бійці; д) вбивство з необережності;

 е) вбивство при необхідній оборони

є) ритуальне вбивство;

ж) вбивство з метою трансплантації людсь­ких органів (тканин);

Слід­чі ситуації:

1) жертву вбивства не встановлено і відсутні відомості про особу вбивці;

2) слідчий має в своєму розпорядженні дані про особу вбивці, але відсутня інформація про жертву цього злочину;

3) встановлено особу жертви, але відсутні дані щодо вбивці;

4) встановлено особу жертви і слідчий має в своєму розпоряд­женні досить повні дані про особу вбивці.