Об’єктом злочину є життя людини.
Об’єктивна сторона злочину характеризується як діями, так і бездіяльністю. Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний вплив (удар ножем, удушення, отруєння тощо), ...
далі
Об’єктом злочину є життя людини.
Об’єктивна сторона злочину характеризується як діями, так і бездіяльністю. Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний вплив (удар ножем, удушення, отруєння тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть, підбурювання до самогубства особи, яка не усвідомлює значення цього акту). При цьому винний може використати фактори природи, джерела підвищеної небезпеки, обстановку стихійного лиха тощо.
Спосіб вчинення злочину: утоплення, задушення, отруєння, спричинення жертві смертельних тілесних ушкоджень (нанесення жертві ударів руками або ногами, нанесення ушкоджень внаслідок застосування холодної чи вогнепальної зброї, скидування з висоти та ін.).
Способи готування: полягає у підшукуванні знарядь убивства, розроблення плану, вивчення особи жертви, підбирання співучасників тощо.
Способи приховування вбивства: знищення слідів на місці події, розчленування трупа та переміщення його частин в різні недоступні місця, фальсифікація доказів, інсценування нещасного випадку та ін. Способами приховування є такі дії:
1) приховування трупа (його частин): а) знівечення трупа: знищення особливих прикмет (родимок, татуювання тощо), зрізання шкіри з пальців рук, спотворення обличчя; б) знищення трупа (його частин) шляхом: спалення; розчинення (з застосуванням різних кислот тощо); розварювання (з додаванням різних хімічних речовин тощо); в) упакування частин трупа: пошуки пакувального матеріалу тощо; г) транспортування частин трупа: вибір маршруту транспортування; місця приховування; г) приховування частин трупа: їх закопування; утоплення; розкидання в різних місцях; комбінація вищезазначених способів;
2) приховування знарядь і засобів вбивства (розчленування), а також інших слідів злочину шляхом: а) знищення знарядь вбивства (розчленування); б) укриття знарядь вбивства (розчленування); в) приховування інформації, пов'язаної зі злочином, та її носіїв; г) знищення інших матеріальних джерел інформації; ґ) маскування (змінення вигляду, властивостей і ознак окремих слідів і об'єктів або їх стану);
3) приховування слідів злочину шляхом створення неправдивої інформації та її носіїв: а) створення неправдивого алібі; б) явно неправдива заява (наприклад, злочинець з власної ініціативи звертається із заявою про розшук родичів, що зникли, розповсюджує чутки щодо їх від'їзду в інше місце тощо); в) явно неправдиві свідчення;
4) інсценування нещасного випадку або самогубства (як правило, на залізничному транспорті).
Із суб’єктивної сторони вбивство може бути умисним (ст.ст. 115, 116, 117, 118 КК) або необережним (ст. 119 КК). При умисному вбивстві винний передбачає, що в результаті його діяння настане смерть потерпілого, і бажає цього (прямий умисел) або завідомо допускає такий наслідок (непрямий умисел).
Суб’єктом всіх видів убивства (ст.ст. 115-119 КК) може бути особа, яка досягла 14-річного віку.
звернути